• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 5. Процес управління

1. Зміст та класифікація управлінських рішень

2. Етапи прийняття управлінських рішень

3. Моделі управлінських рішень.

1. Зміст та класифікація управлінських рішень

Внаслідок динамічності виробничих, економічних і соціальних процесів фактичні параметри підприємства завжди відхиляються в той чи інший бік від запланованих, крім того впливає зовн. середовище. Внаслідок цього виникають різноманітні ситуації, які потребують свого розв’язку.

Під ситуацією розуміється певний стан організації, що характеризується кількісними і якісними параметрами, що відхиляються від запланованих.

Ситуації бувають: плановими і непередбачуваними. Коли в організації складається ситуація, яка відрізняється від запланованої, вона назив. проблемою.

Проблема– невідповідність бажаного стану об’єкта управління його фактичному стану.

Як у запланованих, так і у не передбачуваних ситуаціях необхідно втрутитися в діяльність господарюючого суб’єкта - це втручання здійснюється шляхом розробки, прийняття і реалізації управлінського рішення.

Управлінське рішення – це результат вибору субє’ктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.

Прийняття рішень – творчий процес вибору однієї або декількох альтернатив із множини можливих варіантів дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.

Вимогидо управлінських рішень:

1. Наукова обґрунтованість

2. Цілеспрямованість

3. Об’єктивність

4. Кількісна і якісна визначеність

5. Правомірність

6. Оптимальність

7. Простота, чіткість і стислість викладення

8. Своєчасність

9. Комплексність

10. Гнучкість

11. Здатність до реалізації (здійснимість)

12. Повнота оформлення.

Класифікаціяуправлінських рішень:

1. За функціональним призначенням:

ü планові – стосуються планування діяльності О та підрозділів;

ü організаційні – структурують відносини в організації; визначають повноваження та відповідальність працівників, коло їх обов’язків; використовують для розподілу виробничих завдань;

ü регулюючі – регулюють перебіг процесів в О, усувають відхилення від запланованого;

ü активізуючи – спрямовані на активізацію певних дій персоналу, заохочують до кращого виконання роботи;

ü контрольні – стосуються вибору засобів і методів контролю за перебігом процесів.

2. За змістом:

ü економічні

ü соціальні

ü технічні

ü наукові.

3. За характером дій:

ü директивні – потребують обов’язкового виконання;

ü нормативні – служать орієнтиром, стандартом при прийнятті інших рішень у даній сфері;

ü методичні – у них дається детальний опис дій, які необхідно виконувати у певній ситуації;

ü рекомендаційні (право вибору)

ü дозвільні – дозволяють певні дії.

4. За часом дії:

ü стратегічні

ü тактичні

ü оперативні

5. За напрямом впливу:

ü внутрішнього

ü зовнішнього спрямування.

6. За способом прийняття:

ü індивідуальні – приймаються одноосібно людиною, що має на це повноваження;

ü колегіальні – приймаються після досягнення консенсусу групою фахівців;

ü колективні – приймаються усім колективом, якого стосується проблема.

7. За рівнем прийняття рішень:

ü організація в цілому

ü структурні підрозділи

ü функціональні служби

ü окремі працівники

8. За ступенем ефективності:

ü оптимальні – ставлять за мету вибір найкращого рішення;

ü раціональні – передбачають вибір рішення, яке дасть змогу ліквідувати проблему, але не є найкращим; приймаються за умов обмеженості ресурсів

9. За ступенем структурованості:

ü структуровані –розробляється своя система інформації, алгоритм прийняття. Це дає змогу розробляти стандартні процедури і програмувати рішення під ситуації, які регулярно повторюються.

ü слабо структуровані

ü неструктуровані – приймають за умов неповноти інформації, новизни чи складності інформації.

За функціональним призначенням- планові, організаційні, регулюючі, активізуючи, контрольні. Приклад організаційних рішень - про створення акціонерного товариства, про розподіл службових обов'язків. Координуючі рішення в основному мають оперативний характер (розподіл поточної роботи серед виконавців). Активізуючи рішення процесів управління. Контролюючі рішення направлені на оцінку дій підлеглих.

За характером дій- директивні, нормативні, методичні, рекомендаційні, дозволяючі, орієнтуючі.

Директивні рішення розробляються вищими органами управління по важливим поточним і перспективним проблемам організації і є обов'язковими для нижчих рівнів управління. Рекомендаційні рішення готують дорадчі органи, їх виконання бажане, але не обов'язкове, оскільки вони мають рекомендаційний характер. Орієнтуючі рішення призначаються для низових рівнів управління, які діють в умовах значної свободи, мають прогнозний характер.

За часом дії- стратегічні, тактичні, оперативні.

Стратегічні дії визначають основні шляхи розвитку організації, а тактичні - конкретні засоби просування по ним. Так, рішення організації вийти на зовнішній ринок є стратегічним, а рішення щодо проведення окремих заходів щодо підвищення продуктивності праці - тактичним. До оперативних відносяться рішення, які орієнтуються на вимоги сьогодення.

Стратегічні рішення приймаються на вищому рівні управління організацією, а тактичні і оперативні - на нижчому. Стратегічні рішення є ініціативними, які під впливом зовнішніх чинників приймає на себе вище управлінське керівництво організацією, тобто бере на себе ініціативу. Тактичні рішення мають характер припису, тому що конкретизують вказівки вищестоячого керівництва.

Переглядів: 571