Семінарське заняття № 4: Право Київської Русі

Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про зміст та характерні риси найвідомішої пам’ятки права Київської Русі – Руської Правди, а також інших джерел права, особливості розвитку державного, цивільного, шлюбно-сімейного, кримінального та процесуального права давньоруського населення.

Час проведення –2 год.

Навчальні питання:

1. Загальна характеристика джерел права Київської Русі.

2. Право власності та зобов’язальне право за Руською Правдою.

3. Шлюбно–сімейне право Київської Русі.

4. Злочини та покарання за Руською Правдою та іншими джерелами права.

5. Суд та процес за Руською Правдою.

Ключові поняття: «списки Руської Правди», «редакції Руської Правди», «закупництво», «татьба», «ведство», «роспуст», «смільне», «умикання», «урікання», «віра», «головництво», «продаж», «урок», «потік та пограбування», «доменіальний суд», «звід», «заклич», «гоніння сліду», «видоки», «послухи», «ордалії», «поле», «рота»

Методичні вказівки:

При підготовці до першого питання курсантам слід створити загальне уявлення про основні джерела права Київської Русі. Варто звернути увагу на те, що найвизначнішою пам’яткою права періоду Київської Русі є Руська Правда - перший з кодексів, збірок норм права, які дійшли до нас. Але слід мати на увазі: вона не перша пам’ятка східнослов’янського права взагалі. Відомі більш давні - угоди Русі з Візантією 907, 913, 945 та 971 рр. Разом з нормами Руської Правди у Київській Русі були поширені й інші, зокрема ті, що містилися у князівських статутах. До нашого часу, наприклад, збереглися тексти Статуту князя Володимира та Статуту князя Ярослава. Серед пам’яток церковного права цього періоду слід відзначити також Номоканон, Еклогу, Прохірон тощо.

Готуючись до відповіді на друге питання щодо специфіки правового регулювання відносин власності необхідно, спираючись на текст Руської Правди, прослідкувати особливості суб’єктів та об’єктів права власності, звернути увагу на захист нормами Руської Правди права власності на землю та рухоме майно. Необхідно також зауважити, що у Руській Правді відносно невелике місце відведено регулюванню різноманітних договорів. Як правило, вони укладалися в словесній формі з використанням традиційних символічних обрядів - рукобиття чи символічного зв’язування рук, могоричу, литки тощо. При укладанні важливих договорів необхідною вважалася присутність свідків (послухів). Іноді договір передбачав певні додаткові умови, наприклад, виплату неустойки (пені) у випадку недотримання основних умов. В деяких випадках законодавство встановлювало розстрочку для виконання договорів.

Розглядаючи третє питання слід звернути увагу на те, що у дохристиянський період шлюбно-сімейні відносини регулювалися місцевими правовими звичаями. Після запровадження християнства на Русі наприкінці X ст., шлюбно-сімейні стосунки стали регулюватися нормами церковного права. Будучи монопольною юридичною установою у регулюванні шлюбно-сімейних відносин, церква закріпила за собою, насамперед, монопольне право на затвердження та розірвання шлюбу. Для того, щоб висвітлити характерні риси шлюбно-сімейного права курсанти мають опрацювати тексти князівських статутів, вміщених у хрестоматії.

У часи, що розглядаються, поступово складаються окремі елементи кримінального права, і насамперед виникає поняття злочину. На відміну від сучасного визначення, у Київській Русі під злочином розуміли дію, що заподіювала шкоду конкретній приватній особі, а не суспільству в цілому. Тому така дія називалася «образою». Шкода могла бути фізичною, моральною або ж матеріальною. Готуючись до семінару необхідно, користуючись текстами пам’яток права Русі, визначити основні види злочинів, а також звернути увагу на мету та види покарань, визначених у Руській Правді та князівських статутах.

Розглядаючи останнє питання курсантам слід з’ясувати особливості системи судових органів Київської Русі, звернути увагу на форми досудового процесу (звід та гоніння сліду) та судочинства, визначити види доказів, які бралися судом до уваги.

Питання цільових виступів:

1. Договори Русі з Візантією.

2. Стадії юрисдикційного процесу у Київській Русі.

3. Джерела та основні риси державного права Русі у період роздробленості.

4. Охорона громадського порядку та боротьба зі злочинністю у Київській Русі.

Теми рефератів:

1. Джерела церковного права періоду Київської Русі.

2. Злочин та покарання за Руською Правдою та Салічною Правдою: порівняльна характеристика.

3. Роль православної церкви у регулюванні шлюбно-сімейних відносин.

4. Колективна відповідальність селянської общини у кримінальному праві Київської Русі.

5. Особливості державно-правового розвитку Галицько-Волинського князівства.

Література:

Базова:1, 2, 3, 4, 5, 6.

Допоміжна:11, 22, 26, 34, 43, 62, 63, 70, 77, 79, 81, 87, 88, 95, 102, 114.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття № 3: Ранньофеодальна держава Київська Русь (др. пол. IX – поч. XII ст.)	\|	Семінарське заняття № 5: Галицько-Волинське князівство (сер. ХІІ-ХІV ст.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.