Семінарське заняття № 12: Україна в умовах надзвичайного стану періоду першої світової війни (1914 - жовтень 1917 рр.)

Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення про зміни в праві України за умов воєнного стану періоду першої світової війни (1914 - жовтень 1917 рр.), з’ясування значення правової спадщини даного періоду для подальшого розвитку права України.

Час проведення –2 год.

Навчальні питання:

1. Українські землі в роки Першої світової війни.

2. Державний лад.

3. Зміни у судовій системі та правоохоронних органах.

4. Правова система.

Ключові поняття: «Особлива нарада», «воєнний стан», «військова юстиція», «військово-судова влада», «військово-польовий суд», «надзвичайний указ», «мобілізація».

Методичні вказівки:

Курсанти мають пригадати, що війну вели два угрупування держав: Антанта (Великобританія, Франція, Росія) і Четверний союз держав (Німеччина, Австро-Угорщина, Туреччина, Болгарія). Ворогуючі сторони ставили перед собою фактично одні й ті ж загарбницькі цілі: ствердження власного домінування в світі, загарбання чужих територій, встановлення контролю над ринками збуту та джерелами сировини, гноблення інших народів. Українські землі займали важливе місце в планах воюючих країн. Австро-Угорщина претендувала на розширення своїх володінь на Західній Україні (Волинь, Поділля), Німеччина - на інші українські землі. Росія планувала захопити Буковину, Закарпаття та Галичину. З початком війни українські землі перетворилися на арену воєнних дій. Трагедія українців заключалася в тому, що вони, не маючи власної держави, яка б захищала їх національні інтереси, змушені були воювати за інтереси чужих імперій.

Опрацьовуючи друге питання курсанти треба пам’ятати, що у роки Першої світової війни в Росії залишалось самодержавство. Функціонували Державна рада і Державна дума. Водночас війна вимагала деяких змін та перебудови в органах державної влади й управління. Стрімке зростання потреб російської армії в озброєнні, обмундируванні, продовольстві, фуражі зумовили створення системи надзвичайних органів воєнно-економічного регулювання. Основу цієї системи становили сформовані відповідно до закону від 17 серпня 1915 р. чотири Особливі наради: з оборони, палива, продовольчої справи, перевезення палива, продовольчих і воєнних вантажів,з улаштування біженців. Головне призначення нарад полягало в мобілізації всієї економіки країни на потреби армії. Особливі наради створювалися при відповідних міністерствах: з оборони - при Воєнному міністерстві, з палива - при Міністерстві торгівлі і промисловості, з перевезень - при Міністерстві шляхів сполучення, з продовольчої справи - при Міністерстві землеробства, з улаштування біженців – при Міністерстві внутрішніх справ. Головами Особливих нарад були відповідні міністри. Курсанти повинні з’ясувати повноваження, структуру, форми, методи роботи цих органів та правове забезпечення їх діяльності. Указом царя від 20 липня 1914 р. було оголошено воєнний стан на територіях Російської імперії, які входили до району бойових дій і мали особливо важливе значення для державних і воєнних інтересів. Під дію указу підпадали й окремі місцевості України (Волинська, Подільська, Київська, Херсонська, Таврійська губернії, Золотоношський, Переяславський і Кременчуцький повіти Полтавської губернії, Остерський повіт Чернігівської губернії, Верхньодніпровський і Катеринославський повіти Катеринославської губернії). На території, на якій оголошувався воєнний стан, почали діяти „Правила про місцевості, оголошені такими, що перебувають на воєнному становищі” від 18 червня 1892 р. Крім того, з часу оголошення мобілізації набуло чинності Положення про польове управління військами, затверджене 16 липня 1914 року. Цими актами визначалися повноваження військової влади та їх взаємовідносини з державними органами.

Розглядаючи третє питання курсанти мають звернути увагу, що з початком Першої світової війни були внесенні змін у систему судових органів, а також у порядок їхньої діяльності. Ці зміни торкалися передусім військової юстиції.Військово-судова влада на територіях, де був оголошений воєнний стан, належала полковим, етапним, корпусним, військово-окружним судам і Головному військовому суду або касаційному присутствію. У районі воєнних дій і в місцевостях, де оголошувався воєнний стан, за наявності надзвичайних обставин могли утворюватися військово-польові суди для здійснення суду над військовослужбовцями у тих випадках, коли вчинення злочинного діяння було „очевидним”, і не було потреби у його розслідуванні. Необхідно з’ясувати склад та порядок діяльності військово-польового суду. Курсанти мають показати, що військово-польові суди фактично були органами позасудової розправи. Окрім того, слід охарактеризувати зміни, що відбулись у роботі правоохоронних органів.

Працюючи над четвертим питанням, варто враховувати, що право за часів Першої світової війни змінювалось під впливом соціально-економічної та політичної ситуації, яка складалася в державі. За суттю та змістом право все більше пристосовувалось до державно-монополістичних інтересів буржуазії. Курсанти повинні знати основні джерела права (військово-кримінальне законодавство, військово-судовий статут, військовий статут покарань, надзвичайні укази, закони, постанови, акти) та охарактеризувати основні зміни в ньому, що відбулися в роки війни.

Питання цільових виступів:

1. Основні зміни в праві українських земель у складі Російської імперії в умовах I Світової війни.

2. Основні зміни в праві українських земель у складі Австро-Угорської імперії в умовах I Світової війни.

Теми рефератів:

1. Мілітаризація державного апарату в українських землях у складі Російської імперії.

2. Зміни у суспільно-політичному устрої західноукраїнських земель у складі Австро-Угорщини в роки Першої світової війни.

3. Створення та діяльність Особливої наради з оборони.

Література:

Базова: 1, 2, 3, 4, 5, 6.

Допоміжна:3, 29, 62, 83, 84.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Семінарське заняття № 11: Право в українських землях у складі Російської імперії другої пол. ХІХ - поч. ХХ ст.	\|	Семінарське заняття № 13: Західноукраїнські землі у складі Австрії та Австро-Угорської імперії (к. ХVІІІ ст. – поч. ХХ ст.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.