Семінарське заняття № 18: Основні риси права України періоду другої світової війни

Навчальна мета заняття: сформувати цілісне уявлення щодо особливостей розвитку держави та права України під час Великої Вітчизняної війни (1941-1945 рр.). Своєрідність означеного етапу державно-правового розвитку України була зумовлена умовами воєнного стану та встановленням окупаційного режиму, що спричинило суттєву реорганізацію державного механізму та, як наслідок, коригування правової доктрини.

Час проведення – 2 год.

Навчальні питання:

1. Перебудова державного механізму на початку Великої Вітчизняної війни.

2. Спроби відновлення української національної державності.

3. Окупаційний режим та органи управління на окупованій території України.

4. Відновлення радянської влади на території України.

5. Зміни в праві УРСР в умовах воєнного стану.

Ключові поняття: «надзвичайні обставини військового часу», «воєнний стан», «стан облоги», «прифронтова смуга», «Державний комітет оборони», «Ставка Головного командування Збройних Сил СРСР», «військовий трибунал», «окупаційний режим», «рейхскомісаріат «Україна», «партизанський рух», «підпільний рух», «депортація окремих народів», «принцип єдності державної власності», «трудова мобілізація», «трудова повинність».

Методичні вказівки:

Розглядаючи перше питання, слід усвідомлювати, що Велика Вітчизняна війна спричинила докорінну перебудову державного механізму. Це було зумовлено прагненням мобілізувати зусилля на виконання низки невідкладних завдань, а саме: переведення господарства на воєнні рейки; зміцнення обороноздатності; організації евакуації населення та стратегічних підприємств; розгортання партизанського та підпільного руху на тимчасово окупованих територіях тощо. Як наслідок, уповноваженими органами державної влади було прийнято низку нормативно-правових актів (постанов, директив, наказів тощо), без глибокого сутнісного аналізу яких неможливо усвідомити масштаб і глибину змін у державному управлінні. Тому при підготовці відповіді з першого питання необхідно дати формально-правову характеристику запроваджуваних режимів воєнного стану та стану облоги, визначити правовий статус створених на загальнонаціональному та регіональному рівнях воєнно-політичних органів з надзвичайними повноваженнями, проілюструвати появу та ствердження тенденцій зростання ролі виконавчо-розпорядчих органів, домінування військово-організаційної (мобілізаційної) роботи в діяльності державного апарату, централізації керівництва суб’єктами правоохоронної діяльності, появи репресивних судових інститутів на кшталт військових трибуналів тощо.

При відповіді на друге питання слід порівняти політичні програми різних частин організованої української еміграції. Особливу увагу варто приділити визначенню пропонованих лідерами ОУН шляхів відновлення незалежної та суверенної Української держави, а також проаналізувати вжиті практичні заходи, зокрема, проголошення у Львові Акту про відновлення Української держави від 30 червня 1941 р. та створення Української національної ради. Зважаючи на безрезультатність докладених лідерами ОУН зусиль, слід визначити причини краху планів з відновлення української національної державності.

При розгляді третього питання необхідно дати характеристику нацистського окупаційного режиму, встановленого у контексті реалізації доктрини «тотальної війни». Курсантам пропонується проаналізувати специфіку встановленого окупантами нового територіального та адміністративного поділу українських земель, а також повноваження військово-поліцейських органів, визначити специфіку побудови та функціонування системи судочинства.

Визволення території України від окупантів зумовило вдосконалення державного апарату УРСР. Ілюструючи цю тенденцію, варто приділити увагу підвищенню ролі уряду УРСР у відбудові народного господарства, утворенню Народного Комісаріату закордонних справ УРСР та Наркомату оборони УРСР, відновленню мережі місцевих рад депутатів трудящих тощо.

Опрацьовуючи п’яте питання, слід зважати на те, що було забезпечено адаптацію цивільного, сімейного, трудового, адміністративного, кримінального та кримінально-процесуального права УРСР до умов воєнного стану, а саме: створено низку надзвичайних органів влади та управління; перерозподілено фонди у зв’язку з евакуацією та реевакуацією, розширено права господарчих наркоматів; запроваджено планування на квартал; ініційовано переукладання раніше укладених договорів; спрощено порядок підтвердження заповітів та збільшено терміни прийняття спадщини, скасовано податок на спадщину, розширено коло спадкоємців, встановлено чергу спадкоємців; оновлено законодавство про патронат, опіку та всиновлення; передбачено визнання юридичних наслідків лише у випадку зареєстрованого шлюбу та допуск розлучення лише на підставі рішення суду; запроваджено трудову мобілізацію і трудову повинність; переглянуто законодавство про умови та охорону праці; посилено відповідальність за окремими складами злочинів тощо. Варто пам’ятати, що на окупованих територіях постійно зберігалася чинність норм радянського права.

Питання цільових виступів:

1. Зміни у праві УРСР (1939-1941 рр.).

2. Правові підстави приєднання західноукраїнських земель до УРСР.

3. Політика „радянізації” на західноукраїнських землях.

4. Організаційні та політико-правові засади рухів опору в Україні під час другої світової війни: міжнародні норми, окупаційні режими, радянський рух опору, національний рух опору.

Теми рефератів:

1. Введення воєнного стану та стану облоги на території УРСР.

2. Партизанський та підпільний рухи на території України.

3. Устрій та діяльність каральних органів України під час Великої Вітчизняної війни.

4. Перебудова правової системи Української РСР в умовах воєнного стану.

5. Правові засади реалізації заходів адміністративного порядку під час Великої Вітчизняної війни.

Література:

Базова:1, 2, 3, 4, 5, 6.

Допоміжна:6, 27, 28, 35, 38, 39, 47, 56, 62, 68, 97.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Семінарське заняття № 19: Радянська державність та право в Україні (1945-1991 рр.)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.