Поняття права на позов.

ТЕМА 15. ВІДКРИТТЯ ПОЗОВНОГО ПРОВАДЖЕННЯ ПО СПРАВІ.

1. Поняття права на позов.

2. Передумови права на пред’явлення позову й умови реалізації права на пред’явлення позову.

3. Форма і зміст позовної заяви, порядок пред’явлення.

4. Прийняття позовної заяви.

5. Відкриття провадження по цивільній справі: правові наслідки, процесуальне оформлення.

Поняття права на позов.

Поняття права на позов, як і поняття позову, у юридичній літературі є дискусійним[1]. З огляду на те, що поняття позову може розглядатися у матеріально-правовому (як матеріально-правова вимога позивача до відповідача) та процесуальному (як вимога до суду про захист порушених чи оспорюваних прав) розумінні, у понятті права на позов також виділяють дві складові – матеріально-правову та процесуальну. У процесуальному розумінні право на позов означає право на звернення до суду за судовим захистом (право на пред’явлення позову), тобто право за допомогою пред’явлення позову поставити перед судом необхідність вирішити справу. Уматеріально-правовому розумінні право на позов означає правомочність на примусове здійснення свого права через суд (право на задоволення позову). Процес у суді ведеться для того, щоб з’ясувати, чи має позивач право на позов у матеріальному розумінні або ні [2].

Відсутність права на позов у матеріальному розумінні означає відсутність права вимагати певної поведінки від відповідача. Така відсутність встановлюється лише в результаті розгляду справи по суті, а наслідком є рішення про відмову у позові. При цьому, право на пред’явлення позову й право на задоволення позову мають самостійний характер, оскільки особа може мати право на задоволення позову при відсутності права на пред’явлення позову, і навпаки. Наявність права на пред’явлення позову залежить від наявності певних передумов [3].

Існують також теорії абстрактного та конкретного права на позов. За теорією абстрактного права на позов воно розглядається як право на законне та обґрунтоване рішення суду. За теорією конкретного права на позов воно є правом вимагати позитивного для позивача судового рішення[4].

Право на пред’явлення позову реалізується шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Згідно зі ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною. Право на звернення до суду за захистом своїх прав і свобод не підлягає обмеженню (ст.64 Конституції України). Право на пред’явлення позову– це право на відкриття провадження та судовий розгляд конкретного матеріально-правового спору в суді першої інстанції з метою його вирішення, тобто це право на процес незалежно від його результату, діяльність суду щодо розгляду та вирішення вимог про захист порушеного або оскаржуваного права чи законного інтересу, право на одержання рішення незалежного від його змісту. Право на пред’явлення позову – це категорія процесуальна, що не залежить від наявності у особи права або охоронюваного законом інтересу[5]. Право на пред’явлення позову – це право на правосуддя по конкретній цивільній справі[6]. Право на пред’явлення позову спрямоване на отримання рішення суду по суті цивільного спору незалежно від його змісту та характеру[7]. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси. Зокрема, такі випадки передбачені у Законах України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про прокуратуру», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про регулювання містобудівної діяльності».Звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб у випадках, не передбачених законом, розгляду не підлягають. У разі надходження такого звернення суддя повертає заяву на підставі п.3 ч.3 ст.121 ЦПК України, а якщо такий характер звернення встановлено у попередньому судовому засіданні або під час судового розгляду – суд залишає заяву без розгляду з підстави, передбаченої п.2 ч.1 ст. 207 ЦПК України (п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. №2).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Передумови права на пред’явлення позову й умови реалізації права на пред’явлення позову.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.