• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Передумови права на пред’явлення позову й умови реалізації права на пред’явлення позову.

Передумови права на пред’явлення позову – це обставини, з наявністю або відсутністю яких закон пов’язує виникнення суб’єктивного права певної особи на пред’явлення позову з конкретної справи[8].

Передумовами є обставини процесуального характеру, які є підставами для вирішення питання про наявність права на пред’явлення позову у особи, яка звернулася за захистом права або охоронюваного законом інтересу[9].

Розрізняють загальні та спеціальні передумови права на пред’явлення позову залежно від кола справ, за якими вони застосовуються, а також позитивні та негативні, залежно від того, з їх наявністю або відсутністю закон пов’язує виникнення права на позов у процесуальному розумінні[10].

До кола загальних передумов належать ті, що характерні для всіх категорій справ:

1) цивільна процесуальна правоздатність (ст.28 ЦПК України);

2) цивільна юрисдикція (ст.15 ЦПК України);

3) відсутність судового рішення, раніше винесеного з тієї ж справи (п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України). Тотожність у позовному судочинстві означає збіг сторін, предмета та підстав позову[11]. Тотожність зберігається і для правонаступника або у разі заявлення позову прокурором, органами державної влади, організаціями або громадянами на захист особи, яка раніше вже зверталася з позовом сама. Зберігається тотожність і у разі зміни розміру позовних вимог, оскільки предмет і підстави позову є тотожними. У науці цивільного процесу виділяють тотожність фізичну, коли у новому процесі виступають ті самі особи, що і у попередньому, і юридичну, коли один з тих, хто змагається, знаходився у процесі з третьою особою, яка не брала участь в таких юридичних відносинах, і захищаючи свої інтереси, він тим самим захищав і інтереси третьої особи (презумптивне представництво). Як ілюстрацію юридичної тотожності наводять неможливість пред’явлення тотожного позову до солідарного відповідача, якщо така сама вимога з тих самих підстав була раніше пред’явлена до іншого солідарного відповідача;

4) відсутність рішення третейського суду, прийнятого в межах його компетенції, щодо спору між тими самими сторонами про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або скасував рішення третейського суду і розгляд справи в тому ж третейському суді виявився неможливим (п.4 ч.2 ст.122 ЦПК України).

Перші дві передумови є позитивними, а третя і четверта – негативними.

Спеціальні передумови визначають наявність у суб’єкта права на пред’явлення позову в окремих категоріях справ.

Наприклад, як зауважується у п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» вимогу про визнання недійсним спадкового договору може бути заявлено як відчужувачем та набувачем, так і іншою заінтересованою особою. У разі пред’явлення позову особою, яка не є стороною спадкового договору, необхідно перевіряти, які права та охоронювані законом інтереси цієї особи порушено (ст. 3 ЦПК України). Згідно зі ст.1308 ЦК України спадковий договір може бути розірвано на вимогу відчужувача або набувача. За змістом цього правила інші особи, у тому числі спадкоємці відчужувача, не можуть пред’являти вимоги про розірвання спадкового договору.

Передумови права на позов поділяють також на об’єктивні та суб’єктивні. Суб’єктивні передумови пов’язані з особою сторін (цивільна процесуальна правоздатність), а об’єктивні – з предметом позову (цивільна юрисдикція, відсутність судового рішення щодо цього спору і т.п.).

За відсутності передумови права на позов відсутнє саме право на позов.

Якщо відсутність хоча б однієї передумови встановлюється при відкритті провадження, то суддя відмовляє у відкритті провадження (ч.2 ст.122 ЦПК України), а якщо така відсутність виявлена після відкриття провадження, то провадження по справі закривається (ст.205 ЦПК України).

Окрім передумов права на пред’явлення позову виділяють умови реалізації права на пред’явлення позову, порушення яких хоча і тягне неможливість відкриття провадження по справі в суді, однак не є непереборним, оскільки позивач може виправити помилки при повторному зверненні до суду з тотожним позовом.

Умови реалізації права на пред’явлення позову – це умови, дотримання яких необхідно для того, щоб здійснення наявного права на пред’явлення позову призвело до юридичних наслідків, які складають його безпосередню мету – до судового розгляду та вирішення цивільного спору[12].

До умов реалізації права на пред’явлення позову належать:

1) підсудність справи даному суду (ст.115 ЦПК України);

2) процесуальна дієздатність позивача (ст.29 ЦПК України);

3) наявність належно оформлених повноважень на підписання або пред’явлення позовної заяви (п.3 ст.119 ЦПК України);

4) сплата судового збору;

5) дотримання реквізитів позовної заяви (ч.2 ст.119 ЦПК України);

6) для вимог, за якими може бути виданий судовий наказ (ст.96 ЦПК України), наявність ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом (ч.3 ст.118 ЦПК України).

Зазначені умови у літературі поділяють на предметні та суб’єктні обставини. Предметні обставини належать до предмету судового розгляду, тобто матеріально-правових відносин або до самої позовної заяви (це, зокрема, обставини 1,4,5 з наведеного вище переліку), а суб’єктні – до особи, яка звернулася до суду (обставини 2 і 3 у наведеному вище переліку). Їх порушення є перешкодою, що може бути усунута, тоді як відсутність обставин, що належать до передумов права на позов є такими перешкодами, що не можуть бути усунуті [13].

Умови здійснення права на звернення до суду не зачипають наявності суб’єктивного процесуального права на пред’явлення позову по конкретній справі, а визначають порядок його реалізації[14].

У разі порушення умов здійснення права на звернення до суду позовна заява повертається позивачу (ч.ч. 2,3 ст.121 ЦПК України), а якщо такі обставини будуть встановлені вже після відкриття провадження у справі, то позовна заява залишається без розгляду (ч.1 ст.207 ЦПК України).

Порушення умов реалізації права на позов не припиняє цього права і воно може бути реалізоване у майбутньому шляхом подання тієї ж позовної заяви у разі додержання цих умов (наприклад, шляхом подання позовної заяви до суду, якому підсудна відповідна справа) (ч.5 ст.121 ЦПК України).

Переглядів: 2747