Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Форма і зміст позовної заяви, порядок пред’явлення.

Відповідно до ч.1 ст.118 ЦПК України позов пред’являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.

Позовна заява – це встановлена законом форма звернення до суду за вирішенням спору про суб’єктивне право[15].

Позовна заява –це процесуальний документ встановленої форми, який містить звернення заявника до суду з проханням про розгляд і вирішення конкретного матеріально-правового спору[16].

Позовна заява подається в письмовій формі.

Відповідно до ч.2 ст.119 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв’язку, якщо такі відомі. Ім’я фізичної особи та назва юридичної особи мають вказуватися повністю. Наприклад, у п.2 ч.2 ст.54 ГПК України вимагається зазначення у позовній заяві ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб – платників податків);

3) зміст позовних вимог;

4) ціну позову щодо вимог майнового характеру. Якщо ціна позову не випливає з суті вимог чи обставин, якими обґрунтовується позов, до позовної заяви необхідно додавати документи, що підтверджують заявлену ціну позову (акт оцінки, висновок спеціаліста тощо), або ж вказати, що ціна позову є приблизною і підлягає корегуванню під час судового розгляду[17], що ґрунтується на ч.2 ст.80 ЦПК України;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, тобто вказати підстави позову. Законодавець не вимагає від позивача кваліфікації спірних правовідносин, тобто зазначення у позовній заяві, на яких правових нормах ґрунтується позов, хоча наявність правового обґрунтування забезпечує швидший розгляд справи[18];

6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування. Цей пункт є неточним, оскільки доказами є фактичні данні, інформація, а у цьому пункті мова має йти про засоби доказування – конкретні форми її отримання чи закріплення[19];

7) перелік документів, що додаються до заяви. Зокрема, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору[20]. Якщо позовна заява подається представником позивача, то додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження. Позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб[21]. Правила щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Якщо заявляється вимога, що підлягає розгляду у наказному провадження (ст.96 ЦПК України), то до позовної заяви, що подається у випадках, визначених ч.3 ст.118 ЦПК України, має бути додана копія ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.У позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред’явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику (п.7 Постанови Пленуму Верховний Суд України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 р. №2).

Позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її подання. Якщо позовна заява подається кількома позивачами, то всі вони (або їх представники) мають підписати її.

Позовна заява повинна відповідати іншим вимогам, встановленим законом. Так, позовна заява, подана після забезпечення доказів або позову, повинна містити, крім зазначеного, відомості про забезпечення доказів або позову. У разі пред’явлення позову особами, які діють на захист прав, свобод та інтересів іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

Як зазначається у п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» позовна заява про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи має містити, зокрема, відомості про те, в який спосіб була поширена інформація, що порушує особисті немайнові права позивача (заявника), яка саме інформація поширена відповідачем (відповідачами), із зазначенням часу, способу й осіб, яким така інформація повідомлена, інші обставини, які мають юридичне значення, посилання на докази, що підтверджують кожну з таких обставин, а також зазначення способу захисту, в який позивач бажає захистити своє порушене право.

У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зауважується, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст. 119 ЦПК України повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, мотиви його розірвання, чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, чи заявляються інші вимоги, які може бути вирішено одночасно з позовом про розірвання шлюбу. До заяви додаються: свідоцтво про реєстрацію шлюбу[22], копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів, а також усі необхідні документи відповідно до заявлених вимог.

Заява про захист прав споживача має містити зокрема, відомості: про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи – залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція-зобов’язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер) (п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.04.1996 р. № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»).

Виходячи із наведеного вище, В.І.Бобрик пропонує виділити у позовній заяві такі чотири частини:

1) вступну (зазначається найменування суду, ім’я (найменування) позивача, відповідача, представника позивача, ціна позову щодо вимог майнового характеру;

2) описово-мотивувальну (викладаються обставини справи, обґрунтування вимог, посилання на докази, вказується на підстави для звільнення від доказування, норми матеріального права);

3) резолютивну(містить основні і додаткові позовні вимоги до відповідача, порядок і спосіб їх задоволення);

4) додатково-заключну(наводиться перелік документів, які додаються до заяви, підпис позивача чи представника, дату подання позовної заяви)[23].

Подання заяви до суду є юридичним фактом, що породжує процесуальні відносини між позивачем і судом, і з цього моменту за загальним правилом, починається цивільний процес. Якщо заяву не буде прийнято до провадження, тобто не відкрито провадження у справі, то у межах процесуальних правовідносин у позивача з’являється право на оскарження постановлених про це ухвал[24]. З огляду на це, на думку професора С.Я. Фурси, подання заяви до суду є самостійною стадією цивільного процесу[25]. Деякі вчені включають подання позовної заяви до стадії відкриття провадження по справі[26].Позовна заява відповідно до ч.1 ст.118 ЦПК України подається до суду першої інстанції. Позовна заява може бути подана безпосередньо до суду або надіслана поштою. Особа, яка подала матеріали чи документ до суду, вправі представити додаткову копію матеріалів (документа), на першій сторінці яких на її прохання проставляється штамп суду «Отримано», зазначаються дата отримання матеріалів (документа), посада і прізвище особи, яка прийняла матеріали (документ), після чого копія повертається. Прийняття вхідної кореспонденції від кур’єра здійснюється за пред’явлення документа, що посвідчує його особу та належність до організації-відправника. У разі відсутності такого документа кореспонденція від нього не приймаються.

 




Переглядів: 1424

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Передумови права на пред’явлення позову й умови реалізації права на пред’явлення позову. | Прийняття позовної заяви.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.012 сек.