Мета і значення провадження у справі до судового розгляду.

Провадження у справі до судового розгляду регулюється главою 3 розділу III ЦПК України, у якій визначені процесуальні дії суду з підготовки справи до судового розгляду та проведення попереднього судового засідання. Ця стадія створює необхідні умови для правильного і своєчасного вирішення справи. Провадженням у справі до судового розгляду є самостійною стадією цивільного процесу, що складається із процесуальних дій суду та осіб, які беруть участь у справі та інших учасників процесу, спрямованих на створення умов для своєчасного і правильного розгляду та вирішення справи. Метоюцієї стадії є створення умов для своєчасного і правильного розгляду та вирішення справи.Завданнями стадії підготовки цивільних справ до судового розгляду є: 1) правова кваліфікація спірного правовідношення; 2) визначення предмету доказування; 3) визначення кола доказів, необхідних для вирішення справи та забезпечення їх своєчасного надання; 4) визначення складу учасників процесу, їх процесуального становища та забезпечення своєчасної явки цих суб’єктів до суду; 5) сприяння врегулюванню спору до судового розгляду[40].

Попереднє судове засідання є основною, але не єдиною процесуальною формою підготовки цивільних справ до судового розгляду, оскільки вона може здійснюватися поза судовим засіданням (огляд на місці, розгляд заяви і вжиття заходів для забезпечення позову тощо)[41].

Підготовка справи до судового розгляду розпочинається з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, після чого суд невідкладно надсилає особам, які беруть участь у справі, копію відповідної ухвали. Одночасно з копією ухвали про відкриття провадження у справі відповідачу надсилається копія позовної заяви з копіями доданих до неї документів, а третій особі - копія позовної заяви.

ЦПК РФ передбачає постановлення суддею після прийняття заяви ухвали про підготовку справи до судового розгляду, у якій вказується дії, які слід вчинити сторонами, іншим особам, які беруть участь у справі, строки їх вчинення (ст.147). Статті 148-149 ЦПК РФ містяться перелік дій сторін і суду під час підготовки справи до судового розгляду. Наприклад, позивач і його представник передають відповідачу копії доказів, заявляють клопотання про витребування доказів, відповідач та його представник надають позивачу або його представнику письмові заперечення та докази, заявляють клопотання про витребування доказів тощо. Суд роз’яснює сторонами їх процесуальні права та обов’язки, опитує позивача та відповідача щодо обставин справи, вирішує питання про вступ у справу співвідповідачів, співпозивачів, третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, вирішує питання про заміну неналежного відповідача, про проведення попереднього судового засідання тощо. Попереднє ж судове засідання згідно з ч.1 ст.152 ЦПК РФ має на меті процесуальне закріплення розпорядчих дій сторін, вчинених під час підготовки справи до судового розгляду, визначення обставин, що мають значення для правильного розгляду та вирішення справи, визначення достатності доказів по справі, дослідження фактів пропуску строків звернення до суду і строків позовної давності.

Національне врегулювання питань підготовки справи до судового розгляду відзначається певною недосконалістю, оскільки у ст.130 ЦПК України «Попереднє судове засідання» йдеться як про процедуру проведення попереднього судового засідання, так і про процесуальні дії щодо підготовки справи до судового розгляду, що можуть вчинятися і поза судовим засіданням (п.п. 6, 7 ч.6, ч.10 ст.130 ЦПК України). Водночас закінчення конкретного попереднього судового засідання не означає закінчення підготовки справи і не звільняє суд від обов’язку виконувати всі необхідні підготовчі дії[42].

Суддя не вправі до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі здійснювати будь-які дії щодо підготовки справи до судового розгляду, зокрема, забезпечувати позов (крім випадку, передбаченого ч.4 ст. 151 ЦПК України), проводити попереднє судове засідання тощо. Після відкриття провадження у справі суддя не вправі вирішувати питання про залишення заяви без руху та її повернення (ст.121 ЦПК України) чи про відмову у відкритті провадження у справі (ч.2 ст.122 ЦПК України). Підготовка цивільних справ до судового розгляду має проводитися також при новому розгляді після скасування ухваленого судового рішення судом вищої інстанції та після скасування судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами залежно від підстав скасування. Певні підготовчі дії можуть бути здійснені й після відновлення зупиненого провадження у справі (ст. 204 ЦПК України). Слід також зазначити, що окремі процесуальні права та обов’язки можуть бути реалізовані саме до або під час попереднього судового засідання, а якщо таке не проводиться, то до початку судового розгляду по суті: подання доказів (ч.1 ст.131 ЦПК України), повідомлення про судові рішення, що стосуються справи (ч.3 ст.131 ЦПК України), подання заяви про виклик свідка (ч.2 ст.136 ЦПК України), заявлення клопотання про витребування доказів (ч.1 ст.137 ЦПК України), пред’явлення зустрічного позову (ч.1 ст.123 ЦПК України), зміна підстави або предмету позову (ч.2 ст.31 ЦПК України).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
ТЕМА 16. ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ДО СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ	\|	Попереднє судове засідання: процесуальний порядок, дії судді у попередньому судовому засіданні, їх процесуальне оформлення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.