Тимчасове зупинення судового розгляду.

Існує три форми тимчасової зупинки процесу:

1. перерва;

2. відкладення розгляду;

3. зупинення провадження у справі[47].

Відповідно до ч.3 ст.159 ЦПК у судовому засіданні можуть бути оголошені перерви, тривалість яких визначається відповідно до обставин розгляду справи, що їх викликали. Згідно з ч.2 ст.191 ЦПК у разі неможливості продовження розгляду справи у зв’язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього. Після закінчення часу, на який оголошувалася перерва, розгляд справи продовжується (п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.2009 №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”).

Перерва– це відстрочка провадження судового засідання на відносно короткий час, викликаний необхідністю відпочинку суддів або обставинами, що перешкоджають продовженню процесу, але можуть бути усунені порівняно швидко [48].

Перерва може бути оголошена для надання можливості оформлення мирової угоди (п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.2009 №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”).

Відкладення розгляду справи– це перенесення засідання суду на інший час у зв’язку з виявленням обставин, що перешкоджають вирішенню справи по суті в даному засіданні. Підстави відкладення розгляду справи визначені у ч.1 ст.169, ст.170, ч.1 ст.191 ЦПК. Зокрема до них належать:1) неявка в судове засідання однієї із сторін або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, про яких нема відомостей, що їм вручені судові повістки; 2) перша неявка в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у справі, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) перша неявка без поважних причин належним чином повідомленого позивача в судове засідання або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 4) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники;5) неявка в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста;6) неможливість розгляду справи у зв’язку з необхідністю заміни відведеного судді або залучення до участі в справі інших осіб.Суд, відкладаючи розгляд справи або оголошуючи перерву в її розгляді, призначає відповідно день нового судового засідання або його продовження, про що ознайомлює під розписку учасників цивільного процесу, присутніх у судовому засіданні. Учасників цивільного процесу, які не з’явилися або яких суд залучає вперше до участі в процесі, викликають у судове засідання на призначений день. У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які з'явилися. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову. Якщо склад суду не змінився і до участі у справі не було залучено інших осіб, суд має право надати учасникам цивільного процесу можливість підтвердити раніше надані пояснення без їх повторення, доповнити їх і поставити додаткові питання. Зупинення провадження у справі – це тимчасове припинення здійснення процесуальних дій у справі по незалежних від суду і сторін обставинах, що перешкоджають подальшому розгляду справи[49].Відповідно до ст.201 ЦПК суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі: 1) смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво; 2) злиття, приєднання, поділу, перетворення юридичної особи, яка була стороною у справі; 3) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан; 4) неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства; 5) призначення або заміни законного представника у випадках, передбачених ч.ч. 1-3 ст. 43 ЦПК; 6) звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави;7) надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення.Суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.Підставою для зупинення провадження за пунктом 4 частини першої статті 201 ЦПК може бути також відкриття Конституційним Судом України провадження за зверненням відповідно до статті 43 Закону України від 16 жовтня 199 року № 422/96-ВР "Про Конституційний Суд України" про офіційне тлумачення положень Конституції України чи закону, що мають застосовуватися при вирішенні справи, яка перебуває у провадженні суду.При неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства, підставою для зупинення провадження у цивільній справі може бути лише наявність кримінальної справи на розгляді в суді.Разом з тим,підставою зупинення провадження у справі не може бути касаційне оскарження попередніх судових рішень у справі(п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.2009 №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”).Підстави, за яких суд має право зупинити провадження, викладені у ст.202 ЦПК, за якої суд може за заявою особи, яка бере участь у справі, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках: 1) перебування сторони на строковій військовій службі або альтернативній (невійськовій) службі не за місцем проживання; 2) захворювання сторони, підтвердженого медичною довідкою, що виключає можливість явки до суду протягом тривалого часу; 3) перебування сторони у тривалому службовому відрядженні; 4) розшуку відповідача в разі неможливості розгляду справи за його відсутності; 5) призначення судом експертизи;6) направлення судового доручення щодо збирання доказів у порядку, встановленому ст.132 ЦПК.Застосовуючи п.п.2, 3, 5 ч.1 ст. 202 ЦПК відповідно про зупинення провадження у зв'язку із захворюванням сторони, перебуванням її у службовому відряджені чи призначенням судом експертизи, суд повинен виходити з того, що у таких випадках відповідно до змісту ст.157 ЦПК провадження у справі може бути зупинено, якщо передбачається, що зазначена відсутність сторони або проведення експертизи триватиме понад установлені строки розгляду справ (п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.2009 №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”).Суд не зупиняє провадження у випадках, встановлених пунктами 1-3, якщо відсутня сторона веде справу через свого представника. Це правило не застосовується до випадків, коли суд викликає позивача або відповідача для особистих пояснень (п.33 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.2009 №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”).З питання зупинення провадження суд постановляє ухвалу.Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: 1) п.п. 1, 2 і 5 ч.1 ст.201 ЦПК - до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника; 2) п. 3 ч.1 ст.201 та ст.202 ЦПК: до припинення перебування сторони у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, на строковій військовій службі, альтернативній (невійськовій) службі, службового відрядження; на час хвороби сторони; до розшуку відповідача; на час проведення експертизи; до надходження відповіді від суду на доручення щодо збирання доказів;3) п.4 ч.1 ст. 201 ЦПК - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи;4) п.6 ч.1 ст. 201 ЦПК - до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги;5) п. 7 ч.1 ст. 201 ЦПК – до закінчення строку для примирення, визначеного судом.Провадження у справі відновлюється ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі, або з ініціативи суду після усунення обставин, що викликали його зупинення (204 ЦПК). З дня відновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Враховуючи, що стаття 203 ЦПК пов'язує строки зупинення провадження у справі з обставинами, після усунення яких суд зобов'язаний відновити провадження у справі, то суддя повинен періодично перевіряти, чи не усунені ці обставини, що викликали його зупинення. Суду також слід роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх процесуальний обов'язок інформувати суд про усунення обставин, що викликали його зупинення. Час, який минув з моменту зупинення провадження у справі і до його відновлення, не включається до строку розгляду справи (п.34 Постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.2009 №2 „Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції”). Після відновлення провадження суд викликає сторони та інших осіб, які беруть участь у справі, і продовжує судовий розгляд за правилами Гл.4 роз. III ЦПК.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок проведення судового засідання та його складові частини	\|	Закінчення справи без постанови рішення. Відмінність закриття провадження в справі від залишення заяви без розгляду.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.02 сек.