• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Порядок проведення судового засідання та його складові частини

Розгляд справ у суді проводиться в порядку, передбаченому главою 4 розділу 3 ЦПК «Судовий розгляд».

Розгляд судом цивільних справ відбувається в судового засідання шляхом послідовного здійснення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, спрямованих на вирішення справи по суті.

Судовим засіданням керує головуючий, який забезпечує дотримання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками цивільного процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов'язків, а також спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи (ст. 160 ЦПК).

Заперечення, що надійшли від осіб, які беруть участь у справі, а також від свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів щодо дій головуючого заносяться до журналу судового засідання і про їх прийняття або відхилення суд постановляє ухвалу.

Закон встановлює, що в судовому засіданні має дотримуватися належний порядок.

Всі присутні в залі судового засідання особи повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду ці особи заслуховують стоячи.

Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, перекладачі, дають пояснення, показання, висновки, консультації і т. п. стоячи. Відступ від цих вимог допускається з дозволу головуючого.

Учасники цивільного процесу, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані дотримуватися встановленого порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися розпорядженням головуючого.

До осіб, які порушують порядок під час судового розгляду, застосовуються заходи процесуального примусу, передбачені ст. 91 ГПК (попередження, видалення із залу судового засідання).

Судове засідання, в якому відбувається розгляд цивільної справи, складається з чотирьох частин:

1) підготовча частина;

2) розгляд справи по суті;

3) судові дебати;

4) прийняття та проголошення рішення.

Кожна з частин має певну задачу, коло питань, свій зміст і місце в судовому розгляді. У той же час вони, маючи певну самостійність, тісно пов'язані одна з одною і послідовно змінюють одна одну.

Підготовча частина судового засідання полягає у вирішенні судом питань щодо можливості розгляду справи в даному судового засідання, у даному складі суду, у відсутності осіб, належним чином повідомлених, за наявних доказів.

Завдання підготовчої частини судового засідання полягає в з'ясування наявних умов для розгляду справи в даному судового засідання. Воно реалізується шляхом послідовного здійснення комплексу встановлених статтями 163-172 ЦПК процесуальних дій, які проводяться в такому порядку.

Головуючий у призначений для розгляду справи час відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядатиметься. Потім секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, то не з’явився, і доповідає причини їх неявки, якщо вони відомі. Суд встановлює особи тих, хто з'явився, а також перевіряє повноваження представників, присутніх у залі судового засідання.

Перевіривши явку, учасників процесу, головуючий в першу чергу, роз'яснює перекладачеві його права та обов'язки і попереджає під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправильний переклад і за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Крім того, перекладач приводиться до присяги, текст якої він підписує. Розписка і текст присяги долучаються до справи.

Свідки до початку їх допиту видаляються із зали судового засідання. Судовий розпорядник вживає заходів до того, щоб свідки, допитані судом, не спілкувалися з ще не допитаними судом свідками (ст. 165 ЦПК).

Головуючий оголошує склад суду, а також прізвища експерта, перекладача, спеціаліста, секретаря судового засідання і роз'яснює особам, які беруть участь у справі, право заявлять відводи. Якщо заявляються відводи, то вони вирішуються відповідно до ст.ст. 20, 22, 24 ЦПК.

Так, у разі заявлення відводу суд повинен вислухати особу, якій заявлений відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думку осіб, які беруть участь у справі. Заява про відвід вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Якщо заявлено відвід кільком суддям або всьому складу суду заяву про відвід дозволяється вирішувати простою більшістю голосів.

У разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею. У разі задоволення заяви про відвід комусь із суддів або всьому складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів, справа розглядається в тому самому суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів.

Якщо заяву про відвід була відхилена або відведення не було заявлено, головуючий роз'яснює особам, бере участі у справі, їх процесуальні права та обов'язки, про що зазначається в журналі судового засідання.

Після цього головуючий з'ясовує, чи є у осіб, які беруть участь у справі, клопотання, заяви з питань, пов'язаних з розглядом справи.

Заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі, розглядаються судом після того, як буде вислухано думку решти присутніх у залі судового засідання осіб, які беруть участь у справі, про що постановляється ухвала, якою клопотання задовольняються або залишаються без задоволення. Причому ухвалу суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному її заявленню, але з інших підстав (ст. 168 ЦПК).

Дозволивши заяви і клопотання, суд переходить до розгляду питання про можливість слухання справи у зв'язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача.

При з'ясування причин неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, суду слід встановити, чи повідомлені особи про час і місце судового розгляду з дотриманням вимог закону (статті 74-77 ЦПК).

Наслідки неявки в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, можуть бути різними залежно від причин їх відсутності і від того, чи має суд відомості про вручення їм повісток. Суд у такому випадку може: а) відкласти розгляд справи у випадках передбачених ч. 1 ст. 169 ЦПК, б) залишити заяву без розгляду у разі повторної неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; в) ухвалить заочне рішення при неявки відповідача (ст. 224 ЦПК).

У разі неявки в судове засідання свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, суд вирішує питання про можливість розгляду справи за відсутності їх або про відкладення розгляду справи на певний строк з урахуванням думки осіб, які беруть участь у справі.

Головуючий роз'яснює експертові його права та обов'язки і попереджає експерта під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків, а також приводить експерта до присяги.

Виконанням перерахованих вище процесуальних дій завершується підготовча частина судового засідання.

Розгляд справи по суті - з'ясування фактичних обставин справи шляхом дослідження передбачених ЦПК засобів доказування, встановлення наявності або відсутності юридичних фактів, Які складають предмет доказування.

Розгляд справи по суті починається доповіддю головуючого про зміст заявлених вимог та про визнання певних обставин під час попереднього судового засідання. Чітко викладена доповідь дає потрібний напрямок дослідження фактичних обставин, а також допомагає особам, присутнім у залі судового засідання, краще зрозуміти суть справи.

Після доповіді головуючий з'ясовує, чи підтримує позивач свої вимоги, чи визнає відповідач вимоги позивача та чи не бажають сторони укласти мирову угоду або звернутися для вирішення спору до третейського суду.

Заяви про відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем, мирова угода сторін розглядаються судом в порядку, передбаченому статтями 174 і 175 ЦПК.

При відмові позивача від позову або в разі укладення сторонами мирової угоди суд постановляє ухвалу про припинення провадження у справі. Проте суд не приймає визнання позову відповідачем і не визнає мирової угоди у справі, якщо ці дії суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, про що постановляє ухвалу і продовжує розгляд справи по суті.

На початку суд заслуховує пояснення позивача та третьої особи, яка бере участь у справі на його боці, потім пояснення відповідача та третьої особи, яка приймає участь у справі на його боці, після цього дають пояснення інші особи, які беруть участь у справі. Особи, які беруть участь у справі, можуть задавати один одному питання. За наявності письмових пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суддя оголошує зміст цих пояснень.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, суд встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються.

У судовому засіданні досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Свідки допитуються за правилами, встановленими ст. 180 ЦПК.

Під час розгляду справи кожен свідок допитується окремо.

Перед допиту свідка головуючий встановлює його особу, вік, рід занять, місце проживання і стосунки із сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, роз'яснює його права і з'ясовує, чи не відмовляється свідок із встановлених законом підстав від дачі показань. Якщо від свідка надійшла відмова від дачі показань, суд приймає цю відмову шляхом постановлення ухвали.

Якщо не встановлені перешкоди для допиту свідка головуючий під розписку попереджає свідка про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показаний і по відмова від дачі показаний і приводить його до присяги, текст якої підписується свідком і приєднується до справи.

Допит свідка починається з пропозиції суду розповісти все, що йому особисто відомо у справі. Свої свідчення свідок викладає у вільній формі про відомі йому обставини. Після цього свідку можуть бути задані питання. Першим задає питання особа, за заявою якої викликано свідка, а потім інші особи, що у справі.

Суд має право з'ясувати суть відповіді свідка на питання осіб, які беруть участь у справі, а також ставити питання свідку після закінчення його допиту особами, які беруть участь у справі. Крім того, головуючий має право за заявою осіб, які беруть участь у справі, знімати питання, задані свідку, якщо вони за змістом ображають честь чи гідність особи, є навідні або не стосуються предмета розгляду.

Кожний допитаний свідок залишається в залі судового засідання до закінчення розгляду справи. Суд може дозволити допитаним свідкам залишити залу засідання суду до закінчення розгляду справи за згодою сторін.

Свідок може бути допитаний повторно в тому самому або наступному засіданні за його власною заявою, заявою сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду. Суд може одночасно допит свідків для з'ясування причин розходжень у їхніх показаннях.

Законом встановлено спеціальний порядок допиту малолітніх і неповнолітніх свідків. (ст. 182 ЦПК ).

Показання свідків, зібрані за судовими дорученнями в порядку забезпечення доказів при відкладенні розгляду справи, повинні бути оголошені і досліджені в судовому засіданні, в якому ухвалено рішення, якщо участь цих свідків у новому судовому засіданні неможлива (ст. 183 ЦПК).

В якості свідків можуть бути допитані сторони, треті особи, їх представники, якщо вони заявляють, що факти, що мають значення для справи, їм відомі особисто (ст. 184 ЦПК). При цьому допит цих свідків проводиться за їхньою згодою за правилами статей 180-182 ЦПК.

Дослідження письмових доказів відбувається за правилами, встановленими статтями 185, 186 ЦПК. Письмові докази або протоколи їх огляду, складені в порядку, передбаченому ст. 140 ЦПК, оголошуються в судовому засіданні та пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також свідкам, експертам і спеціалістам. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, можуть давати свої пояснення з приводу цих доказів і протоколів.

З метою охорони листування і телефонних повідомлень зміст особистих паперів, листів, записів телеграфних розмов, телеграм та інших видів кореспонденції фізичних осіб, може бути оприлюднене у відкритому судовому засіданні лише за згодою осіб, між якими це листування і телефонні повідомлення відбувалися. Ці правила застосовуються при відтворенні звукозапису, демонстрації відеозапису, які носять приватний характер, а також при їхньому дослідженні (ст. 188 ЦПК).

Дослідження речових доказів має свою специфіку. Речові докази оглядаються судом і пред'являються для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, а в необхідних випадках - також експертам, спеціалістам і свідкам. Особи, яким пред'явлено для ознайомлення речові докази, можуть звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов'язані з оглядом. Ці заяви заносяться до журналу судового засідання (ст. 187 ЦПК).

Речові докази, які не можуть бути доставлені до суду, оглядаються за місцем їх знаходження. Про огляд доказів за місцем їхнього знаходження складається протокол, який оголошується в судовому засіданні. Особи, що беруть участь у справі, можуть дати свої пояснення з приводу цих протоколів. Крім того, вони можуть задавати питання з приводу речових доказів свідкам, а також експертам, спеціалістам, які їх оглядають.

Якщо для з'ясування обставин у справі була призначена експертиза, то досліджується висновок експерта, яке оголошується в судовому засіданні. Експерту для роз'яснення і доповнення висновку можуть бути задані питання. Першим експерту питання задає, особа, за заявою якої призначено експертизу і його представник, а потім особи, що у справі. Якщо експертизу призначено за клопотанням обох сторін, першим ставить питання експертові позивач і його представник.

Суд також має право ставити запитання експерту, але після закінчення його допиту особами, що беруть участь у справі.

Роз'яснення та доповнення висновку, викладені письмово, і підписані експертом долучаються до справи (ст. 189 ЦПК).

При дослідженні доказів суд може скористатися усними консультаціями або письмовими роз'ясненнями фахівців за правилами, передбаченими ст. 190 ЦПК.

Після з'ясування всіх обставин справи та перевірки їх доказами головуючий надає сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, можливість дати додаткові пояснення, які можуть доповнити матеріали справи. Вислухавши додаткові пояснення і вирішивши при цьому клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами і переходить до судових дебатів.

Судові дебати - це частина судового засідання, в якій підводяться підсумки проведеного дослідження фактичних обставин справи, аналізуються зібрані докази, висловлюються й обґрунтовуються думки з приводу питань, що підлягають розгляду судом.

У судових дебатах особи, що беруть участь у справі, висловлюють і аргументують свої доводи, міркування з питань, що виникають щодо обставин справи, достовірності доказів. При цьому можна посилатися лише на ті обставини і докази, які досліджені в судовому засіданні.

Судові дебати проводяться в порядку, встановленому ст. 193 ЦПК, з дотриманням принципу змагальності сторін, який проявляється в певній черговості виступів з промовами осіб, що беруть участь у справі. Першому в судових дебатах надається слово позивачеві та його представникові. Також першими в дебатах виступають органи та особи, яким законом надано право захищати права та інтереси інших осіб. Третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, та її представник у судових дебатах виступають після сторін. Треті особи, без самостійних вимог виступають після особи, на стороні якої вони беруть участь.

Тривалість судових дебатів не може бути обмежена судом, певним часом. Однак головуючий може зупинити виступаючого, якщо він виходить за межі розглянутої судом справи, або повторюється.

З дозволу суду особи можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві і його представникові.

Під час судових дебатів може виникнути необхідність з'ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів. У таких випадках суд постановляє ухвалу про повернення до з'ясування обставин у справі. Судові дебати після закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами проводяться в загальному порядку.

Ухвалення і проголошення рішення - це заключна частина судового засідання, в якому суд приймає рішення у справі і проголошує його.

Після судових дебатів суд виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення, оголосивши орієнтовний час його проголошення.

Якщо під час ухвалення рішення виникає потреба з'ясувати будь-яку обставину шляхом повторного допиту свідків або вчинення іншої процесуальної дії, суд, не ухвалюючи рішення, відновлює судовий розгляд, про що постановляє ухвалу. Такий розгляд справи проводиться виключно в межах з'ясування обставин, які вимагають додаткової перевірки. Залежно від результатів поновленого розгляду справи суд відкриває судові дебати з приводу додатково досліджених обставин і виходить до нарадчої кімнати для ухвалення рішення. Якщо ж вчинення необхідних процесуальних дій у даному судовому засіданні виявилося неможливим, суд постановляє ухвалу про відкладення розгляду справи або оголошує перерву.

Рішення приймається судом з дотриманням таємниці дорадчої кімнати - ніхто не має права бути присутнім в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу. Відсутність інших осіб у нарадчій кімнаті створює умови, що виключають сторонній вплив на суддів під час ухвалення рішення. Судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті. Ці правила гарантують незалежність суддів в цивільному судочинстві, а також законність і обґрунтованість прийнятого рішення.

При прийнятті рішення суд відповідно до ст. 214 ЦПК вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи підлягає позов задоволенню або в позові слід відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Прийняте рішення повинно бути викладено у письмовій формі і за змістом, відповідати вимогам ст. 215 ЦПК.

Рішення суду приймається, оформлюється і підписується в нарадчій кімнаті суддею, а в разі колегіального розгляду - суддями, що розглядають справу.

Суди приймають рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

У виняткових випадках, залежно від складності справи, складання повного рішення може бути відкладено на строк не більше п'яти днів з дня закінчення розгляду справи, але вступну і резолютивну частини суд повинен проголосити в тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи.

Рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і публічно. Винятком є випадки, встановлені ст. 6 ЦПК, коли проводиться закритий судовий розгляд. Після цього головуючий роз'яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин рішення суд повідомляє, коли особи, що беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду. Після проголошення рішення суд, який прийняв його, не може сам скасувати або змінити це рішення (ст. 218 ЦПК).

Переглядів: 9177