Визнання та виконання рішень іноземних судів

Наступним важливим аспектом міжнародного співробітництва в галузі цивільного судочинства є можливість визнання і виконання рішень іноземних судів.

Визнання на території держави рішень судів іншої держави означає надання цим рішенням тієї ж юридичної сили, яку мають рішення судів даної держави, що набрали законної сили. Важливим є те, щоб рішення у справі, прийняте компетентним органом однієї держави, мало юридичні наслідки в іншій державі, якщо інша держава висловить свою згоду на визнання рішення іноземного суду.

Згідно зі ст. 390 ЦПК рішення іноземного суду визнається та виконується в Україні, якщо його визнання та виконання передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності за домовленістю з іноземною державою, рішення суду якої має виконуватися в Україні.

Визнання іноземного судового рішення являє собою юридичний акт, яким суверенна держава, поширюючи дію іноземного рішення на власну територію, висловлює своє ставлення до нього як до юридичного факту, з яким пов’язується виникнення, зміна або припинення встановлених іноземним судом правовідносин.

Таким чином, іноземне судове рішення як юридичний акт, за загальним правилом, має територіальний характер дії у випадку, якщо рішення визнається державою, на території якого воно має бути виконане.

Рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності. У разі якщо визнання та виконання рішення іноземного суду залежить від принципу взаємності, вважається, що він існує, оскільки не доведено інше.

Рішення іноземного суду може бути пред'явлено до примусового виконання в Україні протягом трьох років з дня набрання ним законної сили, за винятком рішення про стягнення періодичних платежів, яке може бути пред'явлено до примусового виконання протягом усього строку проведення стягнення з погашенням заборгованості за останні три року (ст.391 ЦПК). Отже, пред'явлене до виконання рішення іноземного суду про стягнення, наприклад, аліментів з проживаючого в Україні боржника буде визнане і виконане до повноліття дитини або до досягнення нею двадцяти трьох років, якщо він продовжує навчання.

Питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду на клопотання стягувача розглядається судом за місцем проживання (перебування) або місцезнаходження боржника. Якщо боржник не має місця проживання (перебування) на території України або його місце проживання (перебування) невідоме, питання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду розглядається судом за місцем знаходження в Україні майна боржника (ст. 392 ЦПК).

Процесуальне законодавство встановлює порядок подання клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду. Так, клопотання подається до суду безпосередньо стягувачем (його представником) або у порядку, встановленому міжнародними договорами, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, іншою особою, його (представником) (ст. 393 ЦПК). Клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду за формою і змістом має відповідати вимогам ст. 194 ЦПК. Воно подається у письмовій формі і повинна містити: 1) ім'я (найменування) особи, яка подає клопотання, зазначення її місця проживання (перебування) або місцезнаходження; 2) ім'я (найменування) боржника, зазначення його місця проживання (перебування), його місцезнаходження або місця знаходження його майна в Україні; 3) мотиви подання клопотання.

Суд за заявою особи, яка подає клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду такого клопотання, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Про надходження клопотання суд у п'ятиденний строк письмово сповіщає боржника і пропонує йому у місячний строк подати можливі заперечення проти цього клопотання. Після подачі боржником заперечень у письмовій формі або у разі його відмови від подання заперечень, а також якщо в місячний термін з часу сповіщення боржника про одержане судом клопотання заперечення не подано, суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає час і місце судового розгляду клопотання, про що стягувач і боржник повідомляються письмово не пізніше ніж за десять днів до його розгляду. За заявою стягувача або боржника і за наявності поважних причин суд може перенести час розгляду клопотання, про що сповіщає сторони. Розгляд клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду проводитися суддею одноособово у відкритому судовому засіданні. Розглянувши надані документи і вислухавши пояснення сторін, суд постановляє ухвалу про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову в задоволенні клопотання з цього питання. Копія ухвали надсилається судом стягувачеві та боржнику у триденний строк з дня постановлення ухвали.

Якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню. Якщо в рішенні іноземного суду суму стягнення зазначено в іноземній валюті, суд, який розглядає це клопотання, визначає суму в національній валюті за курсом Національного банку України на день постановлення ухвали (ст. 395 ЦПК).

Статтею 396 ЦПК встановлено перелік випадків, за якими суд може відмовити у задоволенні клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду, однак цей перелік не є вичерпним.

Згідно ст. 397 ЦПК визначення про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду або про відмову в задоволенні клопотання з цього питання може бути оскаржене в порядку і строки, передбачені ЦПК.

На підставі рішення іноземного суду і вступило в законну силу ухвали про надання дозволу на його примусове виконання суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Порядок виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів	\|	ТЕМА 24. АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.