Х-промені(Рентгенівські).Ультрафіолетові(УФ) та інфрачервоні(ІЧ)промені.

Вивчаючи проходження ел. Струму крізь вакуум нім.фізик Вільгельм Рентген відкрив новий вид невидимих променів які за своїми властивостями відрізнялися від ІЧ та УФ.Проводячи експерименти з катодними променями Рентген зауважив що розташований поблизу вакуумної трубки екран покритий платиносинеродистим Барієм-яскраво світиться хоча трубка закрита чорним чохлом непрозорим для електронів.Оскільки природа цих променів була відома то Рентген назвав їх Х-промені які пізніше були названі рентгенівські.рентгенівські промені-короткі електромагнітні хвилі довжиною 10^-8-10^-11м.Вониможуть проникати через деякі непрозорі для видимого світла матеріали.Джерелами є рентгенівська трубка,радіоактивні ізотопи,прискорювачі та накопичувачі електронів.Вони легко проникають через речовини що скл.з атомів з малою атомною масою(дерево,м*язи) але помітно поглинаеться матеріалами чкі скл. з атомів важких елементів(метали,кіски)

Завдяки особливостям рентгенівського випромінювання рентген широко застосовують у медицині для виявлення змін в організмі і в техніці для виявлення дефектів у деталях машин,в хімії вик.для аналізу сполук.

Рентгенотерапія-метод променевої терапії здійснюваної за допомогою рент. випр. Генерованого спеціальними медичними рентгено-терапевтичними апаратами.За допомогою рентгену виявляють:бронхіт,пневмонію,пухлини,грижі,сколіози та ін.

Ультрафіолетове випромінювання— невидиме оком людини електромагнітне випромінювання

Випромінювання розжарених до 3000 K твердих тіл містить помітну частку ультрафіолетового випромінювання неперервного спектру, інтенсивність якого зростає із збільшенням температури.

Природні джерела ультрафіолетового випромінювання — Сонце, зірки, туманності й ін. космічні об'єкти. Проте лише довгохвильова частина цього випромінювання досягає земної поверхні. Більш короткохвильове випромінювання поглинається озоном, киснем та іншими компонентами атмосфери.

Дія ультрафіолетового опромінення на шкіру, що перевищує природну захисну здатність шкіри (засмага) призводить до опіків. Тривала дія ультрафіолету сприяє розвитку меланоми, різних видів раку шкіри, прискорює старіння і поява зморшок. При контрольованому дії на шкіру ультрафіолетових променів, одним з основних позитивних факторів вважається утворення на шкірі вітаміну D , за умови, що на ній зберігається природна жирова плівка. Жир шкірного сала, що знаходиться на поверхні шкіри, піддається дії ультрафіолету і потім знову вбирається в шкіру. Але якщо змити шкірний жир перед тим, як вийти на сонячне світло, вітамін D не зможе утворитися. Якщо прийняти ванну відразу ж після перебування на сонці і змити жир, то вітамін D може не встигнути вбратися в шкіру.

Інфрачерво́не випромі́нювання — оптичне випромінювання з довжиною хвилі більшою, ніж у видимого випромінювання. Людське око не бачить інфрачервоного випромінювання, органи чуття деяких інших тварин, наприклад, змій та кажанів, сприймають інфрачервоне випромінювання, що допомагає їм добре орієнтуватися в темряві.При підвищенні температури максимум зміщується в бік коротших хвиль, тобто в напрямку видимого діапазону. У зв'язку із залежністю спектру та інтенсивності інфрачервоного випромінювання від температури його часто називають тепловим випромінюванням.

Інфрачервона спектроскопія дозволяє отримати інформацію про структуру молекул і твердих тіл і типи атомних коливань у них. На інфрачервоний діапазон припадають частоти коливань атомів у молекулах і твердих тілах, а також, частково, частоти електронних переходів. В цій області лежать ширини заборонених зон вузькозонних напівпровідників, що створює можливості для використання напівпровідникових речовин у якості детекторів інфрачервоного світла й джерел електромагнітних хвиль у телекомунікаційних приладах. Матеріали, такі як кремній мають невелику ширину забороненої зони, а тому прозорі тільки в інфрачервоній області спектру. Відповідно, виготовлені на основі кремнію світлодіоди та лазери випромінюють тільки інфрачервоні хвилі. Інфрачервона спектроскопія особливо ефективна при дослідженні органічних речовини, оскільки частоти нормальних мод, що відповідають коливанням у радикалах на кшталт CH₂ добре відомі.

Одним із застосувань інфрачервоного випромінювання є прилади нічного бачення, що реєструють теплове випромінювання предметів оточення і перетворюють його у видиме зображення. У військовій техніці інфрачервоні промені використовуються також для наведення ракет на теплове випромінювання літаків і гелікоптерів.

Інфрачервоні випромінювачі застосовують у промисловості для сушіння лакофарбових поверхонь. Інфрачервоний метод сушіння має істотні переваги перед традиційним, конвекційним методом.Час роботи і витрачена енергія при сушінні інфрачервоними променями менше тих же показників при традиційних методах. Позитивним побічним ефектом так само є стерилізація харчових продуктів, збільшення стійкості до корозії поверхонь що покриваються фарбами. Недоліком же є істотно велика нерівномірність нагрівання, що в ряді технологічних процесів абсолютно неприйнятно. Особливістю застосування ІЧ-випромінювання в харчовій промисловості є можливість проникнення електромагнітної хвилі у такі капілярно-пористі продукти, як зерно, крупа, борошно тощо на глибину до 7 мм. Ця величина залежить від характеру поверхні, структури, властивостей матеріалу і частотної характеристики випромінювання

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Випромінювання та спектри.	\|	Фотометрія.Сила світла.Яскравість.Світловий потік.Закони освітленості.норми освітленості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.03 сек.