Новаторство М. Куліша у драматургії

М. Куліш – найвидатніший драматург доби «розстріляного відродження». Співпраця з театром «Березіль» Л.Курбаса. Участь у літературних організаціях «Гарт», ВАПЛІТЕ (1926-1928 – президент), Пролітфронт. Переслідування драматурга вульгарно-соціологічною критикою, звинувачення його в націоналізмі та пропаганді лівацько-троцькістських теорій. Арешт (1934), заслання і трагічна смерть.

Розвиток жанру трагікомедії у п’єсах М.Куліша. Успішний дебют М.Куліша п’єсою «97» (1925), її вистава у театрі ім. І.Франка (Харків) та наступні варіанти як увиразнення психологічної достовірності штучного голодомору 1921 р. Особливості композиції, жанрове визначення твору автором як «народної трагедії». Центральні персонажі (Копистка, Смик, Параска, Годований, Гиря); продовження класичних традицій письменником. Драми «Комуна в степах» (1925, друга ред. – 1931) та «Прощай, село!» (1933) – продовження Кулішевої трилогії про село, вплив на неї комуністичної ідеології.

Викриття хворобливості соціалістичної дійсності у трагікомедії екзистенціального змісту «Народний Малахій» (1927, друга ред. – 1929): пророцтво самозваного «наркома» Малахія Стаканчика про «голубу даль», про Єрусалим – типовий приклад ідеологічного фанатизму. Новизна конфлікту. Символізм, метафоричність п’єси, поєднання реального і фантастичного, ірреального як елементів театру абсурду.

Актуальність мовної проблематики в Україні – розкриття її в комедії «Мина Мазало» (1929): звернення М.Куліша до традиції світової драматургії (комедія «Міщанин-шляхтич» Ж.-Б.Мольєра).

Полеміка М.Куліша з п’єсою «Дні Турбіних» М.Булгакова, продовження цієї полеміки в ліричній драмі «Патетична соната» (1929), схваленій зарубіжною критикою (Ф.Вольф) та осудженій більшовиками. Головні герої твору як репрезентанти трьох протиборчих сил у роки національно-визвольних змагань. Марина як образ-символ боротьби за незалежність України. Трагедія гуманізму, втілена в образі Ілька Юги.

Вертепна побудова п’єси, циклічна організація художнього часу, використання цього прийому в драмі «Маклена Граса» (1932-1933). Вихід драматурга за межі національної тематики; проекція польських реалій на тогочасну українську дійсність. Образи дівчинки Маклени і філософа-музиканта Ігнатія Падура як виразники ідейного задуму автора. Майстерність композиції та сюжету п’єси.

Новаторство М.Куліша-драматурга. Його вплив на розвиток української драматургії.

ТЕМИ І ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

Практичне заняття №1

Тема: Літературний процес 20-30-х років ХХ століття

План

1. Історичні обставини в Україні у 1917-1930-х роках. Джерела і наслідки українського національно-духовного, культурно-літературного відродження перших десятиліть ХХ ст.

2. Функціонування модерністських та авангардних літературних дискурсів, їх естетична стратегія: неоромантизм, символізм, імпресіонізм, експресіонізм, конструктивізм, футуризм, неокласицизм.

3. Українські літературні журнали, альманахи в 20-30-х роках, їх роль в організації літературного процесу.

4. Характеристика літературних організацій і угруповань, їх ідейно-естетичні платформи: символістські групи, неокласики, футуристичні угрупування, „Гарт”, „Плуг”, „Ланка”, ВАПЛІТЕ та ін.

5. Літературна дискусія в Україні 1925-1928 років, її хід та етапи. М.Хвильовий як речник українського національного Відродження. Цикл памфлетів „Камо грядеши”, „Думки проти течії”, „Апологети писаризму”, „Україна чи Малоросія?”.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні аспекти теми	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.