Література

1. Шевчук В. Драма М.Хвильового // СіЧ.- 1994.- №2

2. Харчук Р. Речі, які не вибирають (думки з приводу новели М. Хвильового «Я (Романтика)» в 11 кл. // УЛМШ. - 1991. - №8.- С.52-54

3. Плющ Л. Дещо про запахи слів Миколи Хвильового // Сучасність. – 1993. - №7-8. – С.9-12.

4. Агєєва В. Українська імпресіоністична проза. – К. 1994. – 160 с.

5. Церна Г. “Вальдшнепи” – “Брати Карамазови” // СіЧ.-1999. - № 12.

6. Лігостова О. Вибір героїв М.Хвильового // СіЧ. - 1995.- №1

7. Агеєва В. Автор і герой у структурі новели Миколи Хвильового // СіЧ. – 1993. - №12

8. Цеков Ю. Підтекст художнього твору і світорозуміння письменника (Микола Хвильовий) // Самототожність письменника. До методології сучасного літературознавства / Відп. ред. Г.М.Сивокінь. - К., 1999. – С.55-81.

9. Журба С. Художній світ української імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ століття. – Тернопіль: Астон, 2000. – 120 с.

10. Ніколенко О. Духовні ”перевтілення” героїв Ф.Кафки та М Хвильового Аспекти компаративного вивчення 11 кл. // Всесвітня література та культура в навчальних закладах – 2000. - № 2. – С. 23-31.

11. Цюпяк І. Екзистенціал смерті як вимір буття в прозі М.Хвильового // СіЧ. – 2001. - №3. – С. 72-75.

12. Руденко М. Екстрадієгетичний дискурс “Вступної новели” М.Хвильового: інтертекстуальна стратегія // СіЧ. – 2003. - №5. –С. 57-63

13. Руденко М. Наративна типологія художньої прози Миколи Хвильового. – Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2003. – 88 с.

14. Безхутрий Ю. Митець і влада. – мотиви й інтертекст в оповіданні М.Хвильового “Лілюлі” // СіЧ. – 2003. - №5. – С. 47-56.

15. Безхутрий Ю. Хвильовий: проблеми інтерпретації. – Харків: Фоліо, 2003. – 495 с.

16. Мовчан Р. Ще раз про Миколу Хвильового, або Homo Ludens в українській прозі 20-х років // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах – 2003. - №3. - С.39-55.

17. Журба С. Українська проза 20-х років ХХ століття: текст та інтертекст. – Тернопіль, 2006. – 136 с.

18. Кавун Л.І. “М’ятежні” романтики вітаїзму: проза ВАПЛІТЕ. – Черкаси: Брама-Україна, 2006. – 328 с.

19. Жигун С. Хвильовий «без політики». Ігрове начало у творчості митця // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2008. - №6. – С.119-122.

20. Мовчан Р. Український модернізм 1920-х: портрет в історичному інтер’єрі. – К.: ВД «Стилос», 2008. – 544 с.

21. Кодак М. Микола Хвильовий як митець-психолог.–Луцьк: Твердиня, 2008.–196 с.

22. Соловей О. Рання проза Миколи Хвильового в літературній критиці 1920-х років. – Донецьк, 2003.

Завдання:

1. Прокоментуйте слова Р. Мовчан щодо позиції героя і автора новели “Я (Романтика)”: “за героєм маскується (ховається) автор, що так само відчуває себе розгубленим і роздвоєним на цьому трагічному шляху пошуку себе істинного”.

2. Поясніть, чому літературознавець О.Білецький назвав М.Хвильового „основоположником справжньої нової української прози”?

3. Законспектувати статті:

Агеєва В. “Зайві люди” у прозі М.Хвильового // СіЧ – 1990. - №10.– С. 3-10.

Практичне заняття № 14.

Тема: Сатирична проза Миколи Хвильового

План

1. Сатиричні оповідання, їх антиміщанський пафос («Свиня», «Пудель»).

2. Авторська концепція світу і людини у повісті „Санаторійна зона”, типи „зайвих людей”. Змалювання буття як безглуздого, ворожого світу. Екзистенційна проблематика повістей „Санаторійна зона”, „Сентиментальна історія”: духовна розгубленість героїв, екзистенційне відчуття відчуженості, самотності, втрата ідеалів як чинники внутрішнього роздвоєння особи.

3. Засоби сатиричної типізації в повісті «Іван Іванович». Фарисейство головних героїв. Засоби творення характерів. Естетична функція іронії, сарказму.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Вивчити напам’ять поезії.	\|	Література

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.001 сек.