Методичні рекомендації до вивчення теми

При вивченні даної теми необхідно зупинитися на розвитку сільського господарства, яке залишалося провідною галуззю економіки на українських землях. Наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. господарська система України, яка ґрунтувалася на праці закріпачених селян, вступила в кризу. Серед найважливіших ознак кризи феодально – кріпосницької системи і зародження нових, капіталістичних ознак, слід детально зупинитися на розвитку товарно – грошових відносин, зростанні товарності сільського господарства, використання найманої праці та машин, поширення нових сільськогосподарських технологій, спеціалізація районів на виробництві певної сільськогосподарської продукції. Поглиблення розшарування селянства, посилення експлуатації залежних селян у поміщицьких господарствах.

Аналізуючи стан промисловості слід довести, що переростання середньовічної промисловості в індустріальну проявилося в заміні мануфактурного виробництва фабричним, висвітлити роль купецького капіталу і вільнонайманої праці в цих процесах, початок промислового перевороту, його особливості в українських губерніях, зростання кількості підприємств, розвиток нових галузей промисловості тощо.

Промисловий переворот супроводжувався поступовим зміщенням центру промислового виробництва із сільської місцевості у міста, в зв’язку з чим збільшується кількість міського населення, особливо на Півдні України, де розбудовуються морські порти, що мали загальноімперське значення. Охарактеризувати політичний курс російського царизму щодо України, наслідком якого було заселення міст переважно не українцями – росіянами, євреями, поляками тощо. Українці поступово перетворювалися в місткому населенні у національну меншину.

Продовжуючи розгляд теми, необхідно зазначити, що зміни в економічному розвитку Наддніпрянської України обумовили зміни в соціальній структурі суспільства. Як і раніше, найбільш чисельною верствою українського населення залишалися селяни, основними яких виступали державні і поміщицькі. Необхідно проаналізувати, з одного боку, значне погіршення становища селян, їх економічну і політичну безправність, а з іншого – політику царського уряду, яка сприяла поглибленню процесу майнової диференціації серед цієї багато чисельної верстви населення.

Готуючи питання щодо формування національних інтелігенції, буржуазії та робітництва, треба зосередитись на суспільних умовах цих процесів, визначити стани і верстви населення, за рахунок яких вони відбувалися. Розуміти місце кожного із названих станів у процесах формування української модерної нації.

Розкриваючи питання соціальної боротьби народних мас, слід охарактеризувати політики російського уряду щодо України, посилення національного та соціального гноблення, форми і характер протесту українського населення, найбільші виступи селян, козаків, робітних людей, військових поселенців. Окремо зупинитися на наймасовіших виступах того часу – селянських виступах під проводом Устима Кармелюка та “Київській козаччині” 1855р.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Тема 2. Криза кріпосницької системи і розвиток нових соціально – економічних відносин на українських землях першої половини ХІХ ст. (4 години)	\|	Тема 4. Кирило – Мефодіївське товариство (2 години)

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.