Підлітки як група ризику з позиції формування залежності від комп’ютерних ігор

Підлітковий вік - один із кризових етапів у становленні особистості. Він характеризується рядом специфічних особливостей. Це вік кардинальних змін у сфері свідомості, діяльності і системи взаємовідносин. Цей етап характеризується бурхливим ростом людини, формуванням його організму у процесі статевої зрілості, що помітно впливає на психологічні особливості підлітка.

Початок XXI століття ознаменувався появою і розвитком нових інформаційних технологій, які призвели до якісних змін у соціальній структурі суспільства. Така трансформація різних сфер суспільного життя, обумовлена впливом Інтернету, викликала інтерес і увагу дослідників з різних сфер знань. За даними аналізу інтернет-аудиторії України [10] у березні 2012 року доступ до Інтернету мали 48% мешканців України віком від 15 років, 31% (12,4 млн), які користуються Інтернетом щодня або майже щодня. До негативних соціально-психологічних наслідків впливу Інтернету належить феномен Інтернет-залежності, яка, за оцінками фахівців, у різних країнах світу коливається від 2% до 30% Інтернет-користувачів.

У західній науковій літературі цей феномен одержав назву Internet Addiction Disorder (IAD) – «Інтернет-адиктивний розлад». [11] Вперше про проблему залежності від мережі Інтернет заговорила американська дослідниця Кімберлі Янг [12]. Вона виділила основні ознаки залежності і розробила в 1994 році тест для її діагностики (приблизно через 4 роки після появи Всесвітньої Мережі). Сам термін Інтернет-адикція ввів американський дослідник А. Голдберг [13] в 1996 році. Окремі аспекти проблеми дослідження вивчалися соціологами, психологами, педагогами і психіатрами. Серед зарубіжних досліджень, присвячених феномену Інтернет-залежності, особливе місце посідають роботи М. Гріффітса, А. Голдберга, Р. Девіса, Дж. Грохола, Д. Грінфілда та інших учених, які вперше запропонували визначення Інтернет-адикції, узагальнили її критерії, діагностичні інструменти, профілактичні заходи. З ініціативи окремих із них створені сайти й віртуальні клініки для Інтернет-залежних.

У наукових роботах А.Е. Войськунського, М.І. Дрепи, Ф.А. Саглам, І.Н. Розіної, А.А. Аветісової, О.Н. Арестової, Л.Н. Бабаніна, Г.У. Солдатової, Е.П. Бєлінської, А.Е. Жичкіної, Н.В. Коритникової та інших досліджувалися психологічні, соціальні і соціально-психологічні причини Інтернет-залежності, її профілактика та психологічна корекція.

Термін «адиктивна поведінка» (addictive behavior) у дослідженнях вітчизняних учених переважно застосовувався у значенні зловживання різними хімічними психоактивними речовинами, які призводять до зміни психічного стану до того моменту, як від них сформувалася залежність. Однак із часом з’явилися ширші трактування поняття адиктивної поведінки, як повторюваної звички, що підвищує ризик захворювання і/або пов’язана з особистими і соціальними проблемами.

У нашому дослідженні ми погоджуємось із визначенням українського науковця Л.Й. Гуменюк і розглядаємо поняття «Інтернет-адикції» як форму деструктивної поведінки, що виявляється у прагненні відходу від фруструючої соціальної реальності за допомогою зміни свого психічного стану шляхом фіксації уваги на Інтернет-ресурсах.

Л.Й. Гуменюк проаналізувавши теорії соціалізації і соціального навчання робить припущення, що вперше зіткнувшись з Інтернетом і отриманими можливостями, недосвідчений користувач прагне якнайшвидше освоїти цей вид медіа. Внаслідок, Інтернет-залежні користувачі щораз більше часу проводять онлайн, у результаті чого відбувається ефект «витіснення», який згодом відображається у появі проблем у різних сферах життя (навчанні, роботі), відносинах, здоров’ї.

Захоплення являє собою безперервний динамічний, процес, який характеризується усвідомленістю мотиву й цілі, у результаті якого формується упереджене, емоційне відношення до об’єкта або предмета захоплення. Захоплення у вигляді надцінних утворень припускає надцінне захоплення предметом або об’єктом, у результаті якого будь-який інший вид діяльності набуває другорядне значення й/або повністю блокується.

Ми приходимо до висновку, що інтернет-адикція є розладом поведінки, що руйнує людську діяльність, знижує її ефективність. Небезпека Інтернет-адикції проявляється також в тому, що групою ризику є особи підліткового і юнацького віку, у яких саме формуються вольова сфера, життєві цінності, критичне мислення, самосвідомість – ті психічні явища, що згодом визначать їх подальше самостійне життя.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Субкультура геймерів: поняття і класифікація	\|	Визначення критеріїв феномену Інтернет-залежності

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.