Клас II (вибухонебезпечний)

Таблица 3.4

Таблиця 3.3

Межі займистості гомогенних сумішей

Рідина	Межі займистості	Темпе-ратура само-займання, °С
нижня	верхня
t°C	концент-раційний об., %	t°C	концент-раційний об., %

Аміак	–		–
Ацетон	- 10	2,91	- 6
Ацетилен	–	2,5	–
Оцтова кислота		3,3
Етиловий спирт		3,61
Природний газ	–	3,5	–	15,6
Бензин	- 28	1,9	- 9	5,1
Водень	–	4,0	–	75,0

Межі займистості аерозолів (пилу)

Речовина

НКМВ, г/м³

Темпе-ратура само-займання, °С

Речовина

НКМВ, г/м³

Темпе-ратура спала-хуван- ня, °С

Клас I (найбільш вибухонебезпечні)

Глюкоза кристалічна Корми маїсові Молоко сухе: незбиране

15,0 12,6 7,6

–

Пил: Комбікормовий цукровий шротовий (соняшника)

8,9 7,6

–

Макуха соняшника Борошно пшеничне

22,7

Пил: вугільний

32,8

Клас III (найбільш пожежонебезпечні)

Пил: тютюновий, елеваторний
Клас IV (пожежонебезпечний)
Пил деревини	>65

До категорії Б (вибухопожежонебезпечна) відносять виробництва, пов'язані із використанням або наявністю пальних газів з нижньою межею займистості більше 10% до об’єму повітря і рідин з температурою спалаху парів вище 28...61 °С включно; рідин, нагрітих в умовах виробництва до температури спалаху і вище; горючого пилу або волокон, нижня межа займистості яких 65 г/м³ і менше до об'єму повітря, за умови, що далі гази, рідини і пил можуть утворювати із повітрям вибухонебезпечні суміші в об'ємі, що перевищує 5% об'єму приміщення. До цієї категорії належать компресорні станції, цехи, що виготовляють вугільний пил і деревинне борошно, мазутні господарства та ін.

До категорії В (пожежонебезпечна) відносять виробництва, пов'язані з використанням рідин з температурою спалаху парів вище 61 °С і горючого пилу, нижня межа вибуху якого більше 65 г/м³ до об'єму повітря; речовин, здатних горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним; твердих спалимих матеріалів і речовин.До цієї категорії належать склади паливно-мастильних матеріалів, столярні майстерні та ін.

До категорії Гвідносять виробництва, пов'язані із обробкою неспалимих речовин і матеріалів в гарячому, розжареному або розплавленому стані, які супроводжуються виділенням променевого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини і тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. До цієї категорії належать ливарні цехи, кузні, котельні та ін приміщення.

До категорії Двідносять виробництва із технологічними процесами із застосуванням неспалимих речовин і матеріалів в холодному стані. Це цехи холодної обробки металів, інструментальні цехи, навчальні приміщення та ін.

Для оцінки можливої пожежної обстановки на промисловому об’єкті, крім імовірності виникнення пожежі, важливо знати і характер подальшого її розвитку.

На імовірність розвитку пожежі впливають: cтупені вогнестійкості будівель і споруд; щільність забудови об’єкту; погодні умови.

Щодо згоряємості: усі матеріали поділяють на спалимі, і неспалимі під впливом вогню. Важко спалимі горять лише при наявності постійного джерела займання.

Границя вогнестійкості визначається часом від початку впливу вогню на конструкцію до моменту виникнення в ній деформацій, наскрізних тріщин або досягнення температури 200⁰С на її протилежній поверхні.

Ступінь вогнестійкості будівель і споруд залежить від згораємості матеріалу, з якого вони зроблені та від границі вогнестійкості основних будівельних конструкцій. Будівлі і споруди відповідно до БНіП 2.01.02-85 підрозділяються на п'ять ступенів вогнестійкості. Мінімальні межі вогнестійкості і групи горючості приведені в табл. 3.5.

Ступінь вогнестійкості будівель має важливе значення при плануванні евакуації працюючих на пожежі, а також при гасінні; дають можливість врахувати відповідні заходи забезпечення безпеки. Будівлі шкіл та інших навчально-виховних закладів будуються не нижче II ступеня вогнестійкості.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
У розрахунку на 1 год. робочого часу	\|	Система попередження пожеж

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.