• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Система попередження пожеж

Таблиця 3.6

Таблиця 3.5

Класифікація будівель за ступеням вогнестійкості

Щільність забудови об’єкта визначається за формулою

, (3.1)

де - сумарна площа забудованої території об’єкта; - площа території об’єкта.

Щільність забудови значною мірою впливає на розповсюдження пожежі. При Щ<7% на об’єкті виникають, як правило, окремі пожежі, коли пожежа не перекидається на інші будівлі. При Щ=(10...30)% залежно від категорії пожежної безпеки, ступеня вогнестійкості будівель і ступеня руйнувань елементів об’єкта можуть виникати як окремі так і суцільні пожежі. Суцільна пожежа характеризується тим, що упродовж 1-2 годин вогонь охоплює до 90% усіх будівель і споруд об’єкту. При Щ>30%, або на виробництвах категорій пожежної небезпеки А і Б, як правило, виникають тільки суцільні пожежі. Для забезпечення конструктивної відповідності електротехнічних виробів правилам устаткування електроустановок виділяють пожежо- та вибухонебезпечні зони.

Пожежонебезпечні зони – простори в приміщенні або поза ним, де знаходяться горючі речовини як при нормальному протіканні технологічного процесу, так і при його порушенні.

Зони поділяються на:

П-І – приміщення, в яких наявні горючі рідини з температурою спалаху парів понад 61°С;

П-ІІ – приміщення, в яких виділяються горючі пили у нижніх концентраційних межах запалюваності > 65г/м³;

П-ІІа – приміщення, в яких наявні тверді горючі речовини;

П-ІІІ – пожежонебезпечна зона поза приміщенням, в якій наявні горючі рідини з температурою спалаху понад 61°С або горючі пили з нижньою концентраційною межею запалюваності > 65г/м³.

Вибухонебезпечні зони – приміщення або його частина поза приміщенням, де утворюються вибухонебезпечні суміші як при нормальному протіканні технологічного процесу, так і в аварійних ситуаціях.

Зони поділяються на:

В-І – приміщення, в яких утворюються горючі гази або пари ЛЗР, що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в нормальному режимі роботи;

В-Іа – приміщення, в яких утворюються горючі гази або пари ЛЗР, що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи;

В-Іб – зони, аналогічні до В-Іа, але процес утворення вибухонебезпечних сумішей у невеликих кількостях і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню;

В-Ів – зони, аналогічні до В-І, але процес утворення вибухонебезпечних сумішей у невеликих кількостях і робота з ними здійснюється без відкритого джерела вогню;

В-Іг – зони поза приміщенням (навколо зовнішніх електроустановок), в яких утворюються горючі гази або пари ЛЗР, що здатні утворювати вибухонебезпечні суміші в аварійному режимі роботи;

В-ІІ – вибухонебезпечна зона, що виникає при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні горючих сумішей парів при нормальному режимі роботи;

В-ІІа - вибухонебезпечна зона, що виникає при здійсненні операцій технологічного процесу при виділенні горючих сумішей парів при аварійному режимі роботи.

4.2. Методи і засоби гасіння пожеж

Процес горіння можна зупинити за допомогою таких заходів: відокремлення окислювача від зони горіння, видалення з зони горіння горючої речовини, зниження температури палаючої речовини нижче температури займання і самозаймання, розбавлення горючих речовин неспалимими, гальмування швидкості хімічних реакцій в полум'ї механічним відривом полум'я сильним струменем води або газу. На цих принципах базуються відомі заходи та засоби гасіння пожежі.

Основними вогнегасячими речовинами є вода, хімічні і повітряно-механічні піни, водні розчини солей, інертні і негорючі гази, водяна пара, галогеновуглеводневі речовини та сухі порошки.

Для гасіння легкозаймистих рідин широко застосовують вогнегасячю піну. Піна – це бульбашки газу або повітря, які заключні в тонкі оболонки рідини. Піна розтікається по поверхні, що горить, і ізолює вогнище горіння. Вогнегасячі піни за утворенням поділяють на хімічні і повітряно-механічні.

Інертні і негорючі гази застосовуються для гасіння пожеж у невеликих закритих приміщеннях і для гасіння займання. До таких засобів відносяться головним чином: діоксид вуглецю, азот, аргон. Вогнегасяча концентрація інертних і негорючих газів повинна 6ути 31...36% від об'єму приміщення.

Діоксид вуглецю застосовують для гасіння палаючих електродвигунів та іншого електротехнічного знаряддя, для заповнення танків та резервуарів, де необхідно провести вогневі роботи. В цьому випадку концентрацію кисню знижують до 5% і нижче.

Галогеновуглеводні сполуки і їх вогнегасна дія засновані на хімічному гальмуванні реакції горіння (інгібіруванні). Широке застосування для пожежогасіння знайшли: тетрафтордибромметан (хладон - 114 В2), бромистий метилен, трифторбромметан (хладон - 13В1), сполуки на основі бромистого етилу. Всі ці сполуки мають велику щільність, що підвищує ефективність пожежогасіння, а низькі температури замерзання дозволяють застосовувати їх при низьких температурах повітря.

Порошкові сполуки являють собою подрібнені мінерали солі із різними домішками, які перешкоджають їх злежуванню і закам'янінню. Вони мають добру вогнегасну здатність, яка в кілька разів перевищує здатність галогеновуглеводів гасити горіння. Розрізняють порошки за компонентним складом. Для порошків ПСБ-3 основним компонентом є бікарбонат натрію, ПФ – діамонійфосфат, СІ-2 – силікагель, насичений хладоном – 114 В2, П-1А – амофос.

Вибір вогнегасної речовини залежить від класу пожежі. В табл. 3.6 наведена класифікація пожеж і вогнегасячі речовини, які рекомендуються застосовувати для гасіння пожежі.

В залежності від об’єму вогнегасної речовини та способу її подачі до осередку займання відрізняють таки засоби пожежогасіння: системи пожежного водопостачання, автоматичні системи пожежогасіння , первинні засоби пожежогасіння та пожежну техніку (використовують служби пожежної охорони).

4.3. Основи пожежної безпеки

Пожежна безпека підприємства - це такий стан об'єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у разі її виникнення запобігається вплив на людей небезпечних факторів та забезпечується захист матеріальних цінностей.

Класи пожеж за об’єктом горіння

Виконання правил пожежної безпеки на підприємствах е обов'язковим для всіх посадових осіб та громадян. Пожежна безпека починається на стадії проектування підприємства, будівлі, споруди, планування технологічного процесу, встановлення обладнання, тобто враховується інженерно-технологічними заходами, які представлені в проектах при розробці проектної документації на будівництво, і вимагає суворого виконання протипожежних вимог в процесі експлуатації.

Пожежна безпека складається із системи запобігання пожеж та системи пожежного захисту.

Система запобігання пожеж – це комплекс організаційних і технічних засобів, спрямованих на виключення можливості виникнення пожежі шляхами виключення умов горіння.

Система пожежного захисту – це комплекс організаційних і технічних заходів та засобів, спрямованих на виявлення осередку займання, евакуацію людей та майна, обмеження розповсюдження пожежі та її гасіння.

Вимоги пожежної безпеки до території підприємств

Важливими пожежопрофілактичними вимогами є зонування території підприємства за функціональними ознаками будівель і споруд. Це групування і розташування їх приймається згідно з призначенням, ступенем вогнестійкості, вибуховою і пожежною небезпекою розміщених в них виробництв. При зонуванні будівель і споруд виділяють будівлі і споруди виробничі (навчальні), складські і будівлі підсобного призначення. Підсобні будівлі і споруди, такі як майстерні, рекомендується розміщати окремо від основних виробничих будівель. Групи будівель з підвищеною вибухопожежною небезпекою розташовують на території з підвітряного боку від виробничої зони. Водопровідні, каналізаційні та інші інженерні споруди, а також водоймища для гасіння пожежі мають бути в окремих технічних смугах.

Важливими пожежопрофілактичними вимогами є також дотримання протипожежних санітарно-захисних розривів між будівлями, спорудами, закритими складами та допоміжними будівлями. Призначені такі розриви для обмеження можливості поширення пожежі (табл. 3.7).

Читайте також:

1. Active-HDL як сучасна система автоматизованого проектування ВІС.
2. II. Бреттон-Вудська система (створена в 1944 р.)
3. IV. Система зв’язків всередині центральної нервової системи
4. IV. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО
5. V. Систематизація і узагальнення нових знань, умінь і навичок
6. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
7. VI. Система навчаючих завдань для перевірки кінцевого рівня завдань.
8. VI. Узагальнення та систематизація знань
9. VII. Закріплення нового матеріалу і систематизація знань.
10. Аварії на пожежно-вибухонебезпечних об’єктах
11. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
12. Автоматизована система ведення державного земельного кадастру

Переглядів: 748