• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Загальні уявлення про особистість.

Індивід –це людина, як представник окремого класу живих істот .

Індивідуальність – це сукупність своєрідних неповторних особливостей людини.

Індивідуалізація у живій моделі є засобом і формою готовності до майбутнього, варіантами можливого розвитку моделі, формою розвитку (одиничною) поруч із загальною, одним з факторів виживання .

Поняття „людина” поєднує різні аспекти, форми, властивості її, та узагальнює їх.

В широкому розумінні, особистість – це людина, як член суспільства, як суб’єкт та об’єкт суспільно-історичного буття та розвитку.

В вузькому розумінні – це сукупність таких властивостей людини, які формуються в умовах її суспільного життя.

Особистість – це конкретна людина, що має розвиту свідомість та самосвідомість, має соціальний статус та виконує соціальні ролі.

Особистість – це конкретний людський індивід з індивідуально виявленими своєрідними розумовими, емоційними, вольовими та фізичними властивостями.

Особистість завжди конкретно-історична, вона є продуктом тієї доби і тих суспільно-економічних відносин, сучасницею та учасницею яких вона є. Вивчення особистості за суттю –це історичне дослідження процесу становлення особистості за певних соціальних умов доби, певного суспільного ладу.

Структура особистості

Три складові структури особистості. У структуру особистості в першу чергу входить системна організація її індивідуальності, тобто внутрішньоіндивідна (інтраіндивідна) підсистема , представлена в будівлі темпераменту, характері, здібностях людини, необхідна але недостатня для розуміння психології особистості.

Особистість у системі своїх „дійсних відносин” як би знаходить своє особливе буття, що відрізняється від тілесного буття індивіда, і тому одну з характеристик варто шукати в „просторі” поза органічним тілом індивіда, що складає інтеріндивіднупідсистему особистості.

Інтраіндивідна та інтеріндивідна підсистеми не покривають усі прояви особистості. Є можливість виділити третю складову структури особистості - метаіндивідну (надіндивідну). Особистість при цьому не тільки виноситься за рамки органічного тіла, але і переміщується за межі його наявних, існуючих „тут і тепер” зв’язків з іншими індивідами. У цьому випадку у центрі уваги виявляються „внески” в інших людей, що суб’єкт здійснює за допомогою своєї діяльності. Процес і результат запечатления суб’єкта в інших людях, його ідеальної представленості та продовження в них „внесків” одержав назву персоналізації.

Переглядів: 816