Пізнавальні компоненти (когнітивно-пізнавальна сфера) – являє собою отримання, зберігання, впізнавання, відтворення, забування та перетворення інформації.
Спрямованість особистості– система стійких домінуючих цілей та мотивів особистості, які визначають динаміку її розвитку та діяльності, тенденції поведінки, самоцінність та суспільну значущість. Є однією з системних характеристик особистості, що дозволяє прогнозувати її майбутнє, зумовлює смислову єдність активної та цілеспрямованої поведінки особистості. Види спрямованості: а) світоглядна, б) професійна, в) побутова.
Мотив — спонукальна причина діяльності людини, те, заради чого вона здійснюється. У ролі М. можуть виступати потреби, інтереси, потяги, емоції, установки, ідеали тощо. Від М. треба відрізняти мотивування, тобто висловлювання людини, які пояснюють спонукальні причини її дій та вчинків через ті чи інші об'єктивні та суб'єктивні обставини.
Прагнення – це мотиви, в яких виявляються потреби особистості в умовах спеціально організованої її діяльності.
Інтерес – емоційний вияв пізнавальних потреб особистості.
Потреба – це стан живої істоти, що відображує залежність її від умов існування та сприяє активності стосовно цих умов.
Переконання – це система знань пропущених через почуття.
Емоційно-вольові компоненти (емоційно-вольова сфера) – відповідає за ставлення до навколишнього світу, зусилля та їх суб’єктивне забарвлення.