Конституційні властивості індивіда

Під впливом антропологічних та психіатрічних досліджень конституційних відмінностей між людьми та схильності до психічних захворювань визначилася концепція, що намагається пов'язати будову тіла та якості темпераменту. Так, французький лікар Клод Сіго у 20-х роках нашого століття створив типологію, за якою кожній системі організму відповідає певне зовнішнє середовище, що впливає на цю систему: повітря — джерело дихальних реакцій, їжа — джерело реакцій травлення, моторні реакції виникають у фізичному середовищі, соціальне середовище викликає різні мозкові реакції. Виходячи з цього, К.Сіго вирізнив чотири основні типи будови тіла: дихальний, травний, мускульний та мозковий. Якщо переважає якась із систем, то це приводить до специфічних реакцій індивіда на зміни навколишнього середовища, тобто кожному типу будови тіла відповідають певні особливості темпераменту.

Погляди К.Сіго суттєво вплинули на так звані конституційні теорії темпераменту. Головним пропагандистом конституційної типології вважається Ернст Кречмер, котрий у 1921 р. видав працю "Будова тіла та характер". Основною думкою цього дослідження є те, що люди з певним типом будови тіла мають певні психічні особливості та схильність до психічних захворювань. Е.Кречмер виділив чотири конституційних типи: 1) лептосоматик (гр. слабкий + тіло), для якого характерні тендітна будова тіла, високий зріст, витягнуте обличчя, довгий ніс. Плечі вузькі, нижні кінцівки довгі та худі. Він назвав їх астеніками (гр. слабкий); 2) пікнік (гр. товстий, повний) — велика кількість жирової тканини, надмірна повнота, малий або середній зріст, великий живіт, кругла голова на короткій шиї; 3) атлетик (гр. боротьба, сутичка) — добре розвинена мускулатура, міцна будова тіла, високий або середній зріст, широкі плечі та вузькі стегна, випуклі кістки обличчя; 4) диспластик (гр. погано + сформований) — будова безформна, неправильна. Індивіди цього типу характеризуються різними деформаціями будови тіла (наприклад, занадто високий зріст).

Е.Кречмер стверджував, що у здорових людей існує залежність між будовою тіла та психічними якостями, характерними для певних психічних захворювань, але не яскраво вираженими. Тому він залежно від визначених типів будови тіла вирізнив три типи темпераменту: 1) шизотимік — лептосоматична чи астенічна будова тіла; 2) циклоптмік — пікнічна будова тіла; 3) іксотимік — атлетична будова тіла. Типологія Кречмера була і є досить популярною в країнах Західної Європи.

Подібно до того, як у Європі поширювалася конституційна типологія Е.Кречмера, в Америці набувала популярності концепція У.Шелдона, сформульована в 40-ві роки нашого століття. Його погляди на типологію близькі до концепції Кречмера, за якою тіло та темперамент — це два параметри одного й того самого об'єкта, котрим є людина. Якості темпераменту У.Шелдон назвав залежно від функцій певних органів тіла: вісцеротонія або ендоморфність (лат. нутрощі), соматотонія або мезоморфність (гр. тіло) та церебрототонія або ектоморфність (лат. мозок). Людей, у котрих переважає вісцеротонія, він назвав вісцеротоніками, другий тип — соматотолікам, і третій — церебротоніками. Якщо окремі параметри мають однакову інтенсивність, то це змішаний тип.

„Я – концепція”. Психологічний захист особистості.

В гуманістичній психології, а саме у вченні К. Роджерса виникло поняття „Я – концепція”. Це стійка система уявлень, поглядів, оцінок самого себе, яка є одним з регуляторів поведінки людини.

„Я – концепція” створюється на основі узагальнення життєвого досвіду, оцінок з боку інших людей, порівняння результатів власної діяльності з результатами діяльності інших людей, рівня домагань, інш.

Відносно адекватна самооцінка, а значить і реальна „Я – концепція” є одним з факторів розвитку особистості.

Підвищена чи занижена самооцінка та фантастична „Я – концепція” (скривлена) є перешкодою в процесі розвитку особистості.

Відношення між „Я – реальним” та „Я – ідеальним” є однією з умов душевного комфорту та розвитку особистості.

За вченням Роджерса головною потребою є потреба в самоактуалізації, самоудосконаленні. Задоволення цієї потреби і є умовою розвитку особистості.

Деякі риси особистості, що само реалізується, за вченням Маслоу:

Єкстравертна орієнтація - це готовність піти на ризик, готовність зробити перший крок на зустріч іншій людині. Це ініціативність, наявність творчих установок. Готовність помилитися та перебороти страх від невдач – це орієнтація на загально-людські цінності. Це така поведінка, яка має в основі перевагу суспільних пріоритетів над індивідуальними.

Психологічний захист особистості– це механізми зниження ступеню психічного напруження: навмисне забування, перекручення, інтелектуальні пояснення, фрустрації, агресивна активність, замикання на собі, зниження ступеня трудностей цілі, сублімація, перенос власних негативних якостей на інших людей та інш.

Риси особистості, яка удосконалюється і самореалізується і стають механізмами реального психологічного самозахисту людини.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Асиметрії мозку	\|	Формування та розвиток особистості.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.