Розвиток – це ускладнення, оновлення, підвищення рівня організованості, відносної самостійності будь-якої системи.
Розвиток особистості означає формування соціально-психологічних якостей людини, набування суспільно-історичного досвіду, розширення сфер активності пізнавальної, творчої, громадянської та іншої. Це підвищення рівня свободи та відповідальності людини, це формування здатності визначати життєві цілі, смисли та реалізовувати їх, це формування такої поведінки, яка мотивується загально-людськими ідеалами, та духовними цінностями.
Розвиток особистості – це складний, суперечливий, суспільно-історично обумовлений процес кількісних та якісних утворень людини, її поведінки, її діяльності.
Активно-діючи причини або чинники є детермінантами в широкому розумінні або факторами.
Фактори розвитку.
· Об’єктивні – незалежні від свідомості людини : спадковість (внутрішній фактор), середовище (зовнішній фактор)
· Суб’єктивні фактори – це свідомість та самосвідомість, воля, життєві цілі та смисли, життєва позиція та інше.
Спадковість є необхідною умовою та передумовою життя та розвитку, та активно-діючим фактором.
Суспільно-історичне середовище і є вирішальним фактором формування і розвитку особистості.
Навчання та виховання є способом спеціально організованого та спрямованого впливу суспільства на формування та розвиток особистості.
Єдність об’єктивних та суб’єктивних факторів визначають розвиток особистості.