Сімейна терапія

Сімейна терапія – широко розповсюджена сфера і важливий рівень практики соціальної роботи у Канаді. Послуги в галузі сімейної терапії надають такі заклади соціальних послуг, як: агенції, клініки та центри соціальних послуг різних провінцій Канади, жіночі притулки, фостерні сім’ї та заклади прибраної опіки, центри захисту дітей, школи, лікарні, заклади психічного здоров’я, корекційні інституції та ін.

Розуміння проблеми є первинним принципом практики соціальної роботи у галузі сімейної терапії. У намаганні зрозуміти проблему, соціальний працівник повинен розглядати не лише конкретну родину клієнтів та її ситуацію, а брати до уваги ще й соціоекономічні проблеми суспільства, в якому вона проживає.

Сімейна терапія використовує багато теорій для розуміння поведінки індивіда в межах його сімейної системи та розвитку самої сімейної системи. П.Блос, С.Гілліган та Дж.Каган вважають, що особливу увагу у роботі з системою сім”ї потрібно приділяти її частинам, тобто субсистемам. Розвиток індивіда у потрібному напрямку є найважливішою складовою усієї сімейної терапії. Таким чином, робота з родиною передбачає трактування проблеми та намагання подолати її у певному контексті.

Варто зазначити, що дуже мало сімей звертаються по допомогу до закладів соціальних послуг за власним бажанням. Більшість з них опиняється у цих закладах з ініціативи третіх осіб. Вони приходять на перше інтерв’ю часто вороже настроєні, сповнені тривоги, побоювань, що їх невірно зрозуміють, а їхню поведінку оцінюватимуть як неадекватну. Зазвичай, про агенцію чи клініку, куди їм довелось звернутися, вони знають дуже мало і тим більше не мають поняття, чого їм очікувати від сімейної терапії. Першим кроком соціального працівника є надання інформації про діяльність закладу соціальної роботи і функції, які він у цьому закладі виконує. Метою першої зустрічі соціального працівника з клієнтами в курсі сімейної терапії є:

– підвищити рівень відчуття комфорту як з боку сім’ї клієнтів, так і з боку соціального працівника;

– розпочати роботу над визначеною проблемою .

Важливо, щоб пропозиції щодо ходу розвитку терапевтичної системи вносив не лише фахівець, а й самі клієнти.

Наступним кроком терапії є індивідуальні зустрічі фахівця з кожним членом сім’ї. Дуже важливою інформацією, яку на цьому етапі повинен одержати соціальний працівник, є вік клієнта, його професія та місце праці, освіта, походження і країна народження, а також те, наскільки він задоволений своєю роботою (якщо це дитина – навчанням у школі, відносинами з однокласниками та друзями). Уважність соціального працівника допомагає клієнту відчути свою значимість та інтерес до своєї особи. Якщо у сім’ї є дитина, канадські практики соціальної роботи радять спочатку провести таку індивідуальну зустріч саме з нею, оскільки дітям дуже важливо відчувати інтерес та повагу до своєї особи, а також до їхнього бачення проблеми.

Практика соціальної роботи в Україні передбачає, в першу чергу, зустріч із дорослими членами сім’ї та розмову з ними про дітей і їхні проблеми. У такий спосіб дитина відчуває і припускає, що її особа в ситуації, яка склалася, як і її розповідь, є другорядною. Клінічна бесіда з дітьми не повинна дуже відрізнятися від ідентичної бесіди з дорослими. Під час подібної бесіди соціальний працівник, починаючи із загальних запитань, підводить клієнта до проблеми. Щодо дітей, ця бесіда обов’язково повинна торкатися питань шкільного життя (чи перебування у дошкільному закладі), відносин з друзями, вчителями, їхніх уподобань, хоббі та проведення вільного часу. На думку багатьох експертів соціальної роботи Канади, саме дитина, за умілого керівництва соціального працівника, може спричинити розвиток процесу сімейної терапії в напрямку позитивної зміни.

Основним методом сімейної терапії в Канаді вважається серія бесід соціального працівника з різними членами сім’ї. За цими бесідами спостерігають інші члени сім’ї. Це призводить до того, що крім “основної” проблеми, в ході терапевтичної бесіди обговорюються ще й інші проблеми. У такий спосіб процес стає більш важливим, ніж зміст. Активна участь усіх членів сім”ї допомагає їм знайти спільну мову, побачити і зрозуміти точку зору інших, а також відшукати ресурси для зміни, якими вони знехтували. Терапевтичні бесіди обов”язково повинні бути непередбачуваними та цікавими. Якщо клієнти здогадаються про що йтиме мова у процесі проведення наступної зустрічі і зможуть передбачити її хід, цілком ймовірно, що вони її просто не відвідають. Хоча власне курс проведення терапії, як і те, кого запрошувати для наступної зустрічі, визначає сім”я клієнтів.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ресурси соціальної роботи	\|	Лабораторна робота №11

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.