• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Час проведення засідань

Насамперед у кожному конкретному випадку потребує розв'язання питання про регулярність нарад. З одного боку, позапланові наря­ди знижують рівень культури службових взаємин, пра­цівники змушені порушувати свої обіцянки, зривати ділову зустріч, консультацію та ін., про яку домовля­лися заздалегідь, а з другого — «на під­приємстві лише тоді доцільно скликати збори й наради, коли виникає конкретна проблема, яка вимагає колек­тивного обговорення. Тому прихильники регулярного скликання нарад (за календарним планом) повинні по­турбуватися про те, щоб у проміжки часу, встановлені між черговими нарадами й зборами, були знайдені те­ми, які б заслуговували обговорення.

Визначаючи дату наради, необхідно враховувати ре­альну можливість підготовки до неї. Дата наради не повинна змінюватися (якщо ж виникають виняткові об­ставини й нараду треба переносити, то всі учасники її повинні бути заздалегідь попереджені про це).

Щоб не примушувати працівників протягом робочого дня кілька разів переключатися з одного виду роботи на інший, щоб по можливості довше зберегти послідов­ність і систематичність у їх роботі, наради краще пла­нувати на другу половину дня (на кінець робочого дня або одразу ж після обідньої перерви). Зранку слід дати працівникам можливість виконувати найскладніші зав­дання (недарма ж вранішній час вважається найбільш творчим і продуктивним).

Засідання й наради громадських організацій та ко­місій (як і будь-яка інша громадська робота) у робо­чий час неприпустимі.

Прагнення до скорочення робочого часу засідань, як це не парадоксально звучить, не виправдовує себе. Спра­ва в тому, що крім «відкритих» витрат часу на самому засіданні, є ще й «приховані» витрати часу: на підго­товку людини до засідання (припинити роботу, привести в порядок робоче місце, перейти з одного приміщення до іншого), на переключення з одного виду роботи на інший, на зосередження уваги та ін. От і виходить, що короткі, але часті засідання «коштують» у часі дуже до­рого; рентабельніше обговорити на одній нараді кілька коротких питань.

Чомусь вважається, що обговорення кількох питань обов'язково веде до «ковзання по поверхні» проблем, які розглядаються. Насправді ж якість обговорення значно більшою мірою залежить від ретельної підготов­ки й умілого проведення наради, ніж від кількості питань у порядку денному її. Як показує досвід, трива­лість наради при зміні кількості питань у порядку ден­ному збільшується порівняно мало (одне питання обго­ворюється приблизно годину, два-три питання — до двох годин і не більше). Зі збільшенням порядку денного якість розгляду кожного питання часто навіть зростає, якщо обговорення йде діловито й чітко.

Слід заздалегідь повідомляти учасників не лише про час, коли розпочнеться нарада, а й про орієнтовний час її закінчення (як правило, таке повідомлення, зробле­не на початку наради, скорочує її очікувану тривалість на 5-10%).

Переглядів: 345