Хронологія та типологія світових фінансових криз

Дата	Світова криза	Із історії кризи

1788-1792 рр.	Економічна криза у Франції	У першій половині ХVІІІ ст. у Франції спостерігався економічний бум. Наприкінці століття був застій: мануфактури виробляли товарів більше, ніж споживало населення. 1780 р. виявився неврожайним, запасів зернових вистачило лише на кілька років. Багато мануфактур згорнули виробництво, тисячі міщан залишилися без роботи. Почалися масові заворушення. Державний борг у ці роки зріс у кілька разів, для повернення позик влада ввела додаткові податки. Економічна криза призвела до політичного колапсу, і в 1792 р. почалася Велика французька революція.
1825 р.	Перша міжнародна фінансова криза	На початку 1820-х рр. європейські інвестори (переважно вихідці з Великої Британії) вкладали в розробку золотих і срібних копалень у Латинській Америці. Видобуті в регіоні дорогоцінні метали постачали до Англії, зокрема на фондову біржу в Лондоні. Масові спекуляції із золотом та сріблом виснажили резерви банку Англії, вибухнула фондова криза, що викликала паніку в банківській системі Великої Британії. Криза перекинулася на Латинську Америку, оскільки золотошукачі втратили основний ринок збуту.
1836 р.	Фондова криза в Англії	У 1836 р. – неврожай кукурудзи в Англії та високий рівень відпливу капіталу (в Америці розпочався бавовняний бум). Міжнародні золоті резерви Банку Англії істотно зменшилися, йому довелося підвищити дисконтну ставку. Почалася криза на Британському фондовому ринку.
1847 р.	Фондова криза в Європі	На початку ХІХ ст. найпопулярнішим активом на фондовому ринку Європи були акції залізничних компаній. Спекулятивний бум на залізничних акціях того часу багато в чому схожий на масові інвестиції в com-індустрію на межі ХХ-ХХІ ст. Багато залізничних компаній не виправдали сподівань інвесторів, деякі з них лопнули. Почалася фондова криза, що перекинулася на банківську систему Англії, Німеччини та Голландії.
1857-1858 рр.	Перша світова економічна криза	Почалася в США. Причина – масові банкрутства залізничних компаній та обвал ринку акцій. Колапс на фондовому ринку спровокував кризу американської банківської системи. Того ж самого року криза перекинулась на Англію, а потім на всю Європу. Біржові хвилювання прокотилися навіть Латинською Америкою. Найбільше постраждали Великобританія, Франція та Німеччина. За вересень 1857 р. було закрито 325 банків, відсоток становив – до 100%.

Продовження таблиці 1.2


Світова економічна криза 1857 р. була зумовлена впливом циклічного розвитку економіки. Стихійний вплив ринку на виробництво і зростаюча конкуренція періодично призводили до криз надвиробництва. З часом промислові кризи переросли у фінансові.
1861 р.	Валютна криза в США	На початку громадянської війни між Північчю і Півднем США Держказначейство країни звернулося по фінансову допомогу до американських банків. Банки надали уряду кредит, однак влада США не змогла погасити позику вчасно. Виникла криза ліквідності банківської системи, що тривала до кінця війни – 1865 року.
1875-1876 рр.	Криза платоспроможності російських банків	Причини: недостатня стійкість до несприятливих зовнішніх впливів; високо ризикова кредитна політика - надання кредитів без реального або мало ліквідним забезпечення; надмірне захоплення спекулятивними операціями банків;
1890 р.	Криза банку Baring	Найстаріший англійський банк Baring – кредитор залізниць та інших інфраструктурних проектів – збанкрутував. Банк Франції та Російський центральний банк надали Англії великий кредит, що допоміг країні впоратися з валютною кризою і провести санацію банку.
1907 р.	Криза фондової біржі в Нью-Йорку	Банк Англії підняв дисконтну ставку з 3,5 до 6% для поповнення золотих резервів. Це призвело до відпливу капіталу з США – інвестори охоче вкладали у державні папери Королівства. Акції на Нью-Йоркській фондовій біржі обвалилися.
1914 р. 1914-1918 рр.	Міжнародна фінансова криза І Світова фінансова криза	Була викликана початком Першої світової війни. Причина – тотальний розпродаж паперів іноземних емітентів урядами США, Великої Британії, Франції та Німеччини для фінансування воєнних дій. За підрахунками економістів, загальні витрати країн-учасниць становили близько 360 млрд. дол. Економічні підсумки війни: безробіття, інфляція, ріст податків, підвищення цін і зубожіння народів усіх країн, що воювали.
1920-1922 рр. 1920-1921 рр.	ІІ Світова фінансова криза	Післявоєнна дефляція і рецесія. Явище було пов’язано з банківськими і валютними кризами в Даній, Італії, Фінляндії, Голландії, Норвегії, США та Великій Британії. Причини: масова демобілізація і відсутність робочих місць, низька зарплата, занадто довгий робочий день. Європу охопили страйки.

Продовження таблиці 1.2


29.10.1929 р. 1929-1933 рр.	І «Чорний понеділок» Велика депресія ІІІ Світова фінансова криза	Один із двох «Чорних понеділків» минулого століття – два найбільших краха ринків цінних паперів. 29 жовтня 1929 р. обрушилися всі фондові індекси на американських біржах. На Уолл-Стріт індекс по акціям 30 провідних компаній (індекс Dow Jones Industrial Average) впав одразу на 13%. Кризі передувало скорочення виробництва в країнах, що розвиваються: бум фондового ринку в США у 1927-1928 рр. призвів до відпливу капіталу з Європи та Латинської Америки, спровокував кілька валютних криз в Австралії, Аргентині, Бразилії, Уругваї. Велика депресія відкинула країни Заходу у промисловому розвитку щонайменше на 20 років. Рівень промислового виробництва у Франції впав до обсягів 1911 р., США – 1905-1906 рр., Німеччини – 1896 р., Англії – 1897 р. Збанкрутувало близько 130 тис. американських підприємств, з них 5760 банків – п’ята частина усіх банків США. Європа охоплена страйками та спадом виробництва. Л. Мізес, Ф. Хаєк, Ф. Сомалі – передбачали появу «Великої депресії».
1933 р.	Криза долара	Президент США Теодор Рузвельт вирішив припинити дію золотого стандарту в США. На той момент запаси золота в ФРС не покривали обсягу грошової маси в країні. Побоюючись планів Рузвельта, іноземні інвестори почали скуповувати долари, обмінювати їх на золото і вивозити дорогоцінний метал з країни. У підсумку Рузвельт здійснив задумане: скасував прив’язку долара до золота.
1973 р.	Перша енергетична криза	Почалася з подачі країн – членів ОПЕК, що знизили обсяги видобутку нафти. Таким чином добувачі чорного золота намагалися підняти вартість нафти на світовому ринку. 16 жовтня 1973 р. ціна бареля нафти підвищилася на 67% - з 3$ до 5$. У 1974 р. вартість нафти сягнула 12$.
1973-1975 рр.	ІV Найглибша світова фінансова криза	Розпочалася в США. Високий рівень інфляції. Криза охопила енергетику, сировинні галузі, сільське господарство та валютну систему. Напружена політична ситуація, що склалася на початку 1970 рр. Каменем спотикання став Ізраїль, що увійшов у конфронтацію з арабським світом. Призвело до падіння цін на нафту на 70% і глобальної енергетичної кризи.
19.10.1987 р.	ІІ «Чорний понеділок» V Світова фінансова криза	В понеділок 19 жовтня 1987 р. падіння індексу (індекс Dow Jones Industrial Average) склав 23% (22,3%) – а саме падіння на 508 пунктів. Після чого, для запобігання обвалів ринку було встановелно «правило переривання торгів», якщо індекс падає більше ніж 350 пунктів. Обидва випадки («Чорні

Продовження таблиці 1.2


		понеділки») в США стали початком тяжких криз на фондових ринках всього світу. Слідом за американським провалилися ринки Австралії, Канади, Гонконгу. Катастрофу на світових фондових майданчиках біржовики вважають містикою: даній події не передували економічні чи політичні потрясіння. Можлива причина кризи - стадний ефект: відплив інвесторів з ринків після істотного зниження капіталізації двох-трьох великих компаній.
З 1990 рр. - всі кризи є кризами епохи фінансової глобалізації. Які виникли і виникають у благополучних країнах світу та мають несподіваний (непередбачуваний) характер.
1994-1995 рр.	Кризи Латиноамериканських країн: -Мексиканська криза	«Перша криза ХХІ століття» (Мішель Камдесю). Наприкінці 80-их рр. мексиканський уряд провадив політику залучення інвестицій у країну. Зокрема, чиновники відкрили фондову біржу, вивели на майданчик більшість мексиканських держкомпаній. У 1989-1994 рр. у країну хлинув потік іноземного капіталу. Перший прояв кризи – втеча капіталу з Мексики: іноземці почали побоюватись економічної кризи. У 1995 р. з країни «пішли» 10 млрд. дол. США. Почалася криза банківської системи.
1994 р.	-Криза в Аргентині	Причини кризи: - надмірна висока чисельність банків (1994 р. - 205 банків, 1999 р. – 104 банки); - жорстка міжбанківська конкуренція; - високорентабельний і високо ризиковий портфель банківських активів
Серпень 1998 р.	-Бразильська криза	Індекс курсу акцій на головній фондовій біржі країни знизився на 40 %. Почалася паніка і масова втеча капіталу з країни. Центральний банк почав скуповувати національну валюту, ставка рефінансування - 30%. Призвело до недоступності банківських кредитів.
1997-1998 рр.	Азійська криза VІ Світова фінансова криза	Най масштабніше падіння азіатського фондового ринку з часі Другої світової війни. Криза стала наслідком відходу іноземних інвесторів з країн Південно-Східної Азії. Причина – девальвація національних валют регіону і високий рівень дефіциту платіжного балансу країн ПСА. За підрахунками економістів, азіатська криза знизила світовий ВВП на 2 трлн. дол. США. Криза вразила найбільш розвинуті у міжнародних фінансово-валютних відносинах країни: Корею, Індонезію, Малайзію, Таїланд («тигри»). Причини: високі дисконтні ставки банківського кредиту і орієнтована на експорт споживчих товарів економіка – залучили багато іноземних інвесторів.

Продовження таблиці 1.2


1998 р.	Російська криза VІІ Світова економічна криза	Одна з найважливіших економічних криз в історії Росії. Причина дефолту – величезний державний борг країни, низькі світові ціни на сировину (Росія великий постачальник нафти і газу на світовий ринок) і піраміда державних короткострокових облігацій, за якими уряд РФ не зміг розплатитися вчасно. Курс рубля щодо долара в серпні 1998 р. – січня 1999 рр. знизився в тричі – з 6 до 21 рубля за долар. Проте, девальвація рубля дозволила російській економіці стати більш конкурентоспроможною.
2001 р.	Криза Com	Крах Інтернет - компаній (доткомів) спочатку зачепив дрібні Інтернет – компанії. Потім хвиля банкрутств прокотилася великими компаніями, що спеціалізувалися на послугах b2b (бізнес для бізнесу). Причина кризи – не виправдано високий рівень інвестицій у підприємства ІТ – сектору і низькі фінансові показники багатьох із них. Після кризи доткомів у США почалася рецесія.
2008-2009 рр.	Світова фінансова криза VІІІ Світова фінансова криза	Обвал на світових фондових ринках 21 січня 2008 р. вже охрестили «Чорним понеділком». Падіння курсу цінних паперів спровокував президент США Джордж Буш, надавши план з реанімації національної економіки на 150 млрд. дол. Проте, його план не отримав кредиту довіри на Уолт стріт, після чого заокеанський песимізм накрив Азію та Європу і спричинив низку гучних банкрутств. Кризу 2008-2009 рр. порівнюють з «Великою депресією»

- поштовх для розвитку економічного та суспільного процесу у всіх його складових);

- криза – шанс для сильного, життєздатного[1].

До початку XX ст. ринкова економіка переживала, в основному, кризи надвиробництва, що виникали при порушенні рівноваги між сукупним попитом і сукупною пропозицією (табл. 1.2). При перенасиченні ринку виникав спад виробництва, що продовжувався доти, поки товарні запаси, що накопичилися, не виснажувалися. Далі виникало піднесення виробництва до передкризового стану і вище, поки економіка не «перегрівалася». Важливим наслідком криз надвиробництва було відновлення основного капіталу.МВФ впродовж 1975-1997 рр. зафіксовано понад 150 валютних і 54 боргових кризи у понад 50 країнах світу.

В історичному аспекті найважливішими кризами варто вважати такі:

- Велика депресія – 18 країн з спадом споживання на 19 %;

- Перша світова війна – 19 країн із спадом споживання на 24 %;

- Друга світова війна – 22 із 35 країн зазнали кризи з середнім падінням споживання на 35 %.

Під час військових дій держави часто зменшують витрати на споживання, щоб збільшити військові витрати.

Причинами криз можуть бути, як зовнішні так і внутрішні фактори. Перші пов’язані з тенденціями і стратегією макроекономічного розвитку чи навіть розвитку світової економіки, конкуренцією, політичною ситуацією в країні, другі - з ризикованою стратегією маркетингу, внутрішніми конфліктами, недоліками в організації виробництва, недосконалістю управління, інноваційної та інвестиційної політикою.

У розумінні кризи велике значення мають не тільки його причини, але й різноманітні наслідки: можливе відновлення організації чи її руйнування, оздоровлення або виникнення нової кризи (табл. 1.3). Наслідки кризи можуть вести до різких змін чи м’якого тривалого і послідовного виходу. Різні наслідки кризи визначаються не тільки його характером, а й антикризовим управлінням, яке може пом’якшувати кризу або загострювати його.

Впливу на економічні результати виразяться в зниженні всіх показників економічної ефективності, зростання витрат, необхідних для функціонування підприємства.

На економічному рівні виділяють чотири типи наслідків фінансової кризи:

1. падіння цін фінансових активів і цін на нерухомість;

2. різке зниження цін на сировинні товари, в тому числі енергоносії, метали і продукти харчування;

3. відсутність наявних коштів (доларів США) на місцевих і міжнародних валютних ринках;

4. швидке зниження доходів від експорту [32, с. 106];

5. виникнення банківської паніки;

Таблиця 1.3.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Класифікація криз	\|	Можливі наслідки кризи

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.021 сек.