Матеріальна основа економічних циклів

Типи економічних циклів	Характеристика
Малі цикли	Є основою товарного виробництва. Відбуваються у сфері грошового обігу. Грошові кризи. Під час кризи різко зростає попит на кредитно-грошові ресурси. Це спричиняє розбухання кредитної заборгованості підприємств, призводить до зростання банківського відсотка, збільшення масштабів фіктивного капталу, посилює інфляцію та спричинює біржові потрясіння.
Середні цикли	Є оновлення основного капіталу (основних засобів виробництва). В умовах кризи масштаби товарообігу та виробництва різко скорочуються, основний капітал фізично руйнується або морально знецінюється, знижується прибуток. Основний вихід із цього становища – різке зниження витрат виробництва за рахунок фізичного оновлення основного капіталу на більш високому науково-технічному рівні. Тривалість 7-11 років.
Великі цикли	Є оновлення технологічного способу виробництва. Здійснюється двома шляхами – еволюційно, коли поліпшується і вдосконалюються існуючі технології, і революційно, коли відбуваються кардинальні зміни в матеріалізації наукових знань. З якісними змінами техніки, технологій, транспортних засобів відбуваються аналогічні зміни робочої сили, використовуваних людьми сил природи, техніко-економічних відносин. Ці зміни зумовлюють якісні зрушення в інших секторах економіки - соціально-економічних відносинах (відносинах власності) і в господарському механізмі. Тривалість 40-60 років.

3) цикл зумовлюється співвідношенням оптимізму і песимізму в економічній діяльності людей (В. Парето, А. Пігу);

4) цикл — результат технічних нововведень, що вимагає зростання інвестицій, а останні й спричиняють піднесення виробництва (Й. Шумпетер);

5) циклічність зумовлюється надлишком заощаджень і нестачею інвестицій у виробництво (Дж. Кейнс);

6) причиною циклів є невідповідність між грошовим капіталом і пропозицією (І. Фішер).

Незважаючи на відмінність у підходах, практично всі згадані економічні концепції розглядають економічний цикл як породження внутрішніх причин. Це - так звані інтернальні теорії. Ті ж теорії, які пояснюють економічні цикли зовнішніми причинами — наприклад, зміною сонячної активності, що призводить до неврожаю в сільському господарстві та до загального економічного спаду; війнами та різними політичними потрясіннями; освоєнням нових територій (що зумовлює надмірну міграцію робочої сили), називаються екстернальними.

Для коротких циклів, на відміну від циклів середньої тривалості (які відтворюють спосіб функціонування основного капіталу), матеріальною основою є процеси, що відбуваються у сфері грошових відносин. Вони характеризуються особливою інтенсивністю та гостротою і можуть або накладатись на промислові (середні) кризи, або відбуватись за їх відсутності.

Таким чином, в економічній теорії існує безліч підходів до проблеми економічної циклічності. Складність й суперечливість економічного життя відбивається в різноманітті теорій економічних циклів. Серед них не треба шукати однієї вірної, а треба враховувати здобуття кожної. Сьогодні можна навести докладний перелік чинників, дія яких викликає циклічність:

- природні (астрофізичні, біологічні);

- техногенні (технологічні уклади, чинники технічного оновлення, нагромадження критичної маси капіталовкладень, життєвий цикл товару);

- економічні (надвиробництво, інфляція, емісія, зміна швидкості обертання грошей, циклічність податкових надходжень);

- знання (цикл подвоєння і розпаду, який реалізується в циклічних змінах інтелектуальних ресурсів і технологій);

- оновлення потреб, інтересів, мотивацій;

- зміни в зростанні професіоналізму та інтенсивності праці;

- оновлення уявлень, вірувань (нагромадження і крах ілюзій);

- оновлення владних структур (вибори).

Окремі економісти вважають причиною кризи суто монетарні явища. Коли уряд для переборення дефіциту державного бюджету випускає велику кількість грошей, виникає інфляційний «бум». Однак при цьому менша кількість грошей прискорює падіння виробництва та зростання безробіття.

Проте більшість економістів вважають, що циклічні коливання зумовлені сукупністю як зовнішніх, так і внутрішніх причин, що їх породжують.

Головною детермінантою економічного циклу є зростання капіталовкладень. Впливаючи на збільшення інвестицій, можна управляти обсягами виробництва, зайнятістю, інфляцією. Інакше кажучи, причина економічних циклів виявляється в змінах сукупної пропозиції та сукупного попиту. Так, унаслідок скорочення інвестицій (чи державних витрат) економіка виходить з точки рівноваги. Сукупний попит різко скорочується. При цьому сукупна пропозиція залишається практично незмінною.

Економіка намагається знайти іншу точку рівноваги, що призводить до спаду виробництва та цін.

У разі піднесення виникає протилежна тенденція — зростають сукупний попит, виробництво (наближається до потенційного ВНП або перевищує його), а також (за умов інфляції) ціни.

«Довгі хвилі» Кондратьєва

Основи теорії довготермінових коливань економіки (великих циклів кон’юнктури) були закладені на початку ХХ століття. Першим зазначив існування тривалих циклів Парвус у праці «Торгова криза і профспілки», Каутський у праці «Теорія криз», російський економіст М. Кондратьєв («Великі цикли кон’юнктури»)[2]. У 1920 р. М. Кондратьєв (М.Д.Кондратьєв (1892-1938 рр.) – засновник школи циклізму[3]) опублікував праці, у яких систематизував зібраний емпіричний матеріал і обґрунтував основи теорії довгих хвиль. Основна мета дослідження полягала у розробці методології довготермінового прогнозування тенденцій еволюціонування протягом тривалих циклів.

Таблиця 2.2

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Причини економічних циклів.	\|	Хвилі та фази «довгих хвиль М. Кондратьєва

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.027 сек.