Причини економічних циклів.

До середини ХХ ст., в економічній теорії, основними причинами економічних циклів вважали різноманітні явища: рівень сонячної активності, війни і революції, недостатній рівень споживання, високі темпи росту населення, оптимізм і песимізм інвесторів, зміна пропозиції грошей, технічні та технологічні нововведення, цінові шоки тощо.

Популярності отримала теорія політичного ділового циклу (political business cycle) запропонована американським економістом Уільямом Нордхаузом (William nordhaus), яка пов’язує циклічні коливання економіки з черговими президентськими виборами (спеціальна діяльність новообраного президента на початку свого обрання спровокувати рецесію, щоб при завершенні здійснити економічне зростання з метою бути обраним на повторний термін).

Сучасній економічній теорії відомі такі концепції економічних циклів:

- теорія нагромадження капіталу М. І. Туган-Барановського. Причина циклічних коливань знаходиться в динаміці нагромадження основного капіталу;

- теорія диспропорційності між виробництвом предметів споживання і нагромадженням залежно від життєвого циклу основних фондів А. Афталіона;

- теорія Й. Шумпетера. Економічне зростання, на його думку, відбувається циклічно завдяки стрибкоподібному характеру оновлення основного капіталу. Це явище він пов'язав з науково-технічним прогресом;

- теорія циклу Дж. Кейнса. Цикл розглядається як підсумок взаємодії руху національного доходу, споживання і нагромадження основного капіталу. Відповідно до кейнсіанської теорії циклічний процес обумовлений динамікою ефективного попиту, що визначається функціями споживання й інвестицій;

- монетарна теорія циклу М. Фрідмена. Вона виходить з того, що головну роль у динаміці національного доходу і відповідного циклу відіграє нестабільність грошової пропозиції, надлишок якої “закладає” економічна політика самої держави.

Циклічність як об’єктивна закономірність сучасного економічного розвитку багато структурна за своїм змістом. Можна виділити декілька критеріїв класифікації циклів.

Види економічних циклів(основними ознаками, яких є тривалість циклу, а також його рушійні сили, які зумовлюють генезис і механізм його проходження). За критерієм довго тривалості цикли поділяють на малі цикли (короткострокові коливання ділової активності, тривалістю 3-4 роки); середні (промислові цикли – строком 7-11 років); великі цикли (40-60 років). Виділяють також цикли Кузнєца (будівні цикли протягом 16-25 років), Форрестера (200 років), Тоффлера (1000-2000 років). Отже, основними типами економічних циклів залежно від тривалості є:

- столітні цикли (від 100 років);

- цикли Кондратьєва (40-60 рр.). Їхня головна рушійна сила – радикальні зміни в технологічній базі суспільного виробництва, його структурна перебудова;

- класичні цикли (ділові, або бізнес цикли). (1825 р. «класична» криза надвиробництва в Англії, яка стала світовою):

1. цикли К. Джугляра (Жугляра) з періодичністю 7-11 років як підсумок взаємодії багатьох грошово-кредитних факторів;

2. приватні господарські цикли, що охоплюють період від одного до двох років та існують у зв’язку з коливаннями інвестиційної активності;

3. цикли С. Кузнеца або будівельні, оскільки саме в будівельній галузі найбільша амплітуда цих коливань (18-25 років);

4. рівноважні ділові цикли Р. Лукаса (цикли викликаються несподіваними грошовими шоками).

5. «Реальні економічні цикли» А. Стокмена (коливання потенційно можливого ВВП, які викликані зміною смаків, моди, технічними зрушеннями.

- цикли Кітчіна (J. Kitchin) (3-5 роки). Обумовлюються динамікою відносної величини запасів товарно-матеріальних цінностей на підприємствах

Цикли кон’юнктури охоплювали періоди 8-10 років, американські економісти констатували цикли з періодами 3-4 роки (короткі) (у Європі спостерігалися триваліші цикли – до 15 років (середні)). Тривалі цикли пов’язані з капіталовкладеннями в основні засоби, а короткі цикли – з інвестиціями в обігові кошти. Деякі економісти вважали, що існують ще більш тривалі цикли з періодом 50-60 рр. (довгі) відповідно в економічній теорії досліджують цикли: К.Джугляра (Jyglar cycle) – 10-річний цикл; Д.Кітчина (Kitchen cycle) – 3 річний цикл; С.Кузнеця (Kyznets cycle) – 20 річний цикл; М.Кондратьєва – тривалий цикл (45 - 60 рр).

Економічні цикли розрізняються неоднозначністю матеріальної основи розвитку, характером впливу на економічні процеси. В реальній дійсності різні цикли переплітаються, накладаються один на одного, що ускладнює ї диференціацію (табл. 2.1).

Існують різні точки зору щодо пояснення причин середніх економічних циклів. Серед них на увагу заслуговують такі:

1) циклічні коливання, зумовлені специфікою сфери обігу — незбігом у часі актів продажу товарів, послуг і оплати за них (проте це лише формальна можливість, а не реальна причина);

2) головна причина спаду — це суперечність між суспільним характером виробництва і приватною формою привласнення його результатів (К. Маркс, Ф. Енгельс та інші послідовники). Близько до цієї позиції стояли (ще до Маркса) й ті, хто економічний спад пояснював недоспоживанням значної маси людей, яке було викликане недоліками розподілу (Дж. Гобсон, Г. Мальтус);

Таблиця 2.1

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кризи та циклічність економіки, взаємозв’язок та взаємозалежність	\|	Матеріальна основа економічних циклів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.