1. процес переростання суперечності між людиною (господарством) і природою у конфлікт;
2. ситуація, що виникає в екологічних системах внаслідок порушення рівноваги під впливом стихійних природних явищ або внаслідок впливу антропогенних чинників
Ознаки:
1. зростаюче забруднення атмосферного повітря
2. зростаюче забруднення поверхневих вод, що є причиною масових інфекційних хвороб
3. збільшення площ еродованих земель, перетворення замель на пустелі внаслідок водної та вітрової ерозії, страта чорноземів
4. забруднення ґрунтів через нераціональне використання пестицидів і мінеральних добрив
5. значна частина радіаційно забрудненої території
6. поширення карстових явищ, зсувів, селевих потоків, підтоплень
7. збільшення маси відходів і частки зайнятих ними земель
Енергетична криза
Значне загострення суперечностей у процесі відтворення сукупного капіталу внаслідок різкого підвищення цін на нафту на світовому ринку, перевантаження енергозатратного, технологічного способу виробництва, панування монополій в енергетичній сфері, поступового вичерпання енергоресурсів на планеті.
Запасів палива достатньо приблизно на 120 років. Енергетична криза поступово загострюється, особливо через нерівномірний розподіл енергоресурсів.
Політична криза
Це ситуація в державі, яка склалася через неможливість узгоджених дій між політичними силами, наслідком чого є припинення всіх законотворчих процесів і ослаблення державного контролю.
Основними ознаками політичної кризи є:
- різке загострення соціальних і економічних конфліктів, що переростають у кризи. Вони мають політичний характер, оскільки незадоволення мас насамперед пов’язане з державним управлінням;
- безпорадність влади при зростанні конфліктів і кризових ситуацій. Попередні заходи подолання кризи, як
Продовження таблиці 2.5
правило, є неприйнятними для впливу на соціально-економічну сферу;
- розкол влади на опозицію, розрив взаємодіючих зв’язків, зростання напруженості в суспільстві.
Психологічна криза
Кризи психічного та психологічного стану людини.
Проявляються у вигляді стресових станів, відчуття незадоволеності чи нереалізованості, невдоволення соціальним чи правовим станом. Виникає через критичний стан в суспільстві, державі чи інших криз.
Економічна криза
(складний, загострений стан економіки країни) спад економіки, який характеризується значним зниженням рівня виробництва і рівня життя населення, зростання безробіття та інфляції, порушеннями у фінансово-кредитній системі країни, банкрутством промислових, торговельних та інших фірм і підприємств, банківської системи, різким зниженням життєвого рівня основних категорій населення. Особливої глибини Економічна криза набуває тоді, коли охоплює основні сфери світового господарства, коли спад виробництва і зростання безробіття супроводжується валютною, енергетичною, сировинною кризою
Відносне надвиробництво товарів, які знаходять збут внаслідок обмеженості платоспроможного попиту населення
Економічна криза має різноманітні форми прояву, але ключовими кількісними параметрами, які характеризують її як, економічну (а точніше кризу реального сектора економіки) є:
1. падіння ВВП
2. зростання безробіття, масові звільнення
3. інфляція
4. падіння обсягів виробництва
5. падіння фондових індексів
6. падіння обсягів споживання
7. Перша економічна криза – 1825 р. в Англії (перший цикл тривав 12 років і закінчився кризою в 1836 р. у США та Англії.
Світові економічні кризи:
1857, 1866, 1873, 1883, 1890, 1900 та 1993 рр.
Економічна криза – глибокий розлад кожної з підсистем економічної системи (продуктивних сил, техніко-економічних відносин, організаційно-економічних відносин, економічної власності).
Фінансова криза
Суть фінансових криз в економічній літературі найчастіше розкривають у двох таких аспектах:
Фінансову кризу породжують економічні кризи надвиробництва і перевиробництва. У минулому спричинялись тривалими війнами.
Продовження таблиці 2.5
- Глибокий розлад фінансової системи країни, що супроводжується зростанням темпів інфляції, кризою неплатежів, різким коливанням валютних курсів та курсів цінних паперів (розлад - який проявляється в різкій невідповідності доходів бюджетів та їх видатками), нестабільністю та падінням валютного курсу національної грошової одиниці, взаємних неплатежах економічних суб’єктів, невідповідність грошової маси в обігу вимогам закону грошового обігу, відпливом іноземних інвестицій.
- порушення розподільчого процесу об’єкта фінансових відносин (ВВП чи національний дохід на макрорівні або прибуток на мікро-рівні) та неспроможність у зв’язку з цим формувати централізовані та децентралізовані фонди.
Причини світових фінансових криз:
1. недосконалість світової валютної системи;
2. нерівномірність економічного розвитку регіонів та нерівномірність руху портфельних інвестицій;
3. спекулятивний характер валютних операцій
Як зазначає Барановський О. І. фінансова криза - це криза як:
- системно охоплює фінансові ринки та інститути фінансового сектора, грошовий обіг і кредит, міжнародні фінанси (сегмент країни), державні, муніципальні та корпоративні фінанси;
- негативно впливає у середньо- і довгостроковому періоді на економічну активність у країні і на динаміку добробуту населення [5, с. 57].
Основним є з’ясування сутності фінансових кризи та їх чітка класифікація. Так, П. Трунін та М. Каменських зазначають, що існує три основні типи фінансових криз: банківські кризи, валютні кризи і кризи на фінансових ринках (в тому числі і кризи державних фінансів).