Організація та правове регулювання перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом

Перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов’язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізниць та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України. Встановлення тарифів на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) у межах України здійсню-ється на підставі державної бюджетної, цінової та тарифної політики. Тарифи на перевезення пасажирів і багажу в приміському сполученні встановлюються відповідними залізницями за погодженням з місцевими органами державної виконавчої влади. При рівні тарифів, що не забезпечує рентабельності цих перевезень, збитки залізниць компенсуються з місцевих бюджетів. Тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом у міжнародному сполученні встановлюються відповідно до міжнародних договорів та чинного законодавства України. Розрахунки за роботи і послуги, пов’язані з перевезенням вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу, пошти, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, проводяться за вільними тарифами, які визначаються за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить антимонопольному законодавству. Для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того,

яким органом прийнято рішення щодо запровадження відповідних пільг.

Підприємства та організації залізничного транспорту загального користування здійснюють свою діяльність на основі поєднання принципів державного регулювання та ринкових відносин. Економічні взаємовідносини між залізницями, включаючи розподіл доходів (прибутку) від перевезень, розрахунки, пов’язані з незабезпеченням схоронності вантажу та пошкодженням технічних засобів, розрахунки із заводами за ремонт рухомого складу та випуск запасних частин, іншими підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, пов’язаними з організацією та забезпеченням процесу перевезень, регулюються виходячи з єдиної технології роботи в порядку, який визначає Укрзалізниця, а також на підставі угод між цими підприємствами, установами та організаціями, що укладаються відповідно до зазначеного порядку. Доходи залізниць за перевезення вантажів і пасажирів у прямому сполученні формуються з урахуванням їх конкретного внеску в процес перевезень. Організація розрахунків за ці перевезення та використання рухомого складу здійснюється через єдину систему розрахунків шляхом відкриття єдиного доходно-розподільного рахунку Укрзалізниці. Плани діяльності та перспективи розвитку підприємств, установ і організацій, що входять до складу залізниць, погоджуються із залізницями, а плани діяльності та перспективи розвитку залізниць, інших підприємств, установ та організацій — з Укрзалізницею.Будівництво і реконструкція магістральних залізничних ліній, об’єктів мобілізаційного призначення, придбання залізничного рухомого складу для перевезень пасажирів у поїздах далекого слідування та місцевого сполучення здійснюються у встановленому порядку за рахунок коштів Державного бюджету України в межах лімітів державних капітальних вкладень. Будівництво та реконструкція (у тому числі електрифікація) залізничних ліній, вокзалів, пішохідних мостів і тунелів, пасажирських платформ та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з обслуговуванням населення реґіону, придбання електропоїздів та дизель-поїздів для приміського сполучення здійснюються за рахунок коштів залізниць із залученням коштів місцевих бюджетів, а також інших не заборонених законодавством коштів. Будівництво та реконструкція залізничних станцій та інших об’єктів залізничного транспорту, пов’язаних з будівництвом або реконструкцією промислових підприємств, здійснюються за рахунок коштів підприємств або відповідних міністерств і відомств. Для розв’язання загальногалузевих проблем розвитку залізничного транспорту при Укрзалізниці створюється цільовий фонд інвестиційних ресурсів. Розрахунки відправників і одержувачів вантажу, вантажобагажу та пошти з підприємствами залізничного транспорту загального користування за перевезення, додаткові збори за вантажні операції і користування рухомим складом, а також за штрафи, стягнення пені, неустойок здійснюються в порядку, передбаченому Статутом залізниць України, іншими актами законодавства України та міжнародними договорами. Підприємства залізничного транспорту загального користування мають право на заставу майна переданих їм для перевезень вантажів для забезпечення гарантії належної провізної оплати та інших платежів за перевезення в порядку, що визначає Кабінет Міністрів України. Галузевий контроль фінансово-економічної діяльності залізниць, інших підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування здійснюється Укрзалізницею, яка подає до відповідних органів їх зведену бухгалтерську звітність.

Тема 7. Основи повітряного права

План

1. Правове регулювання повітряного транспорту України.

2. Правове регулювання повітряних перевезень.

3. Відповідальність відправників, одержувачів вантажів і повітряних перевізників за порушення або неналежне виконання зобов’язань перевозу та спричинення шкоди.

ЛІТЕРАТУРА

1. Закон України «Про транспорт» // Голос України. — 1995. —11 січня.

2. Повітряний кодекс України // Голос України. — 1993. — 11 січня.

3. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р.

4. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р.

5. Положення про Державний департамент авіаційного транспорту

України (затверджене Указом Президента України від 5 червня 1995 р.

№ 425).

6. Положення про національного повітряного перевізника (затверджене Постановою КМ України від 15 листопада 1996 р. № 139).

7. Положення про використання повітряного простору України»

(ПКМУ від 29 березня 2002 р. № 401).

8. Правила реєстрації цивільних повітряних суден в Україні (за-

тверджені Наказом Міністерства транспорту України 07.09.99 р.

№ 434).

9. Правила реєстрації державних повітряних суден Україні (за-

тверджені Наказом Міністерства оборони України від 02.12.1998 р.

№ 435).

10. Положення про порядок видачі дозволів, що регулюють доступ

експлуатантів до ринку авіаційних перевезень та робіт (Наказ Мінтран-

су № 487 від 07.10.99 року).

11. Правила реєстрації аеродромів цивільної авіації (Наказ Мінтран-

су № 506 від 28.09.1994 р.).

12. Правила медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної

авіації України (затверджені Наказом Мінтрансу від 20.11.2000 р.

№ 641).

13. Інструкція про використання повітряних суден Збройних сил

України для забезпечення аварійно-рятувальних робіт при виникненні

надзвичайних ситуацій державного або регіонального рівня на терито-

рії України (МНС України, Міноборони України Наказ, Інструкція від

30.01.2001 р. № 26/30).

14. Конвенція для уніфікації деяких правил міжнародних повітряних

перевозок (Монреаль, 28 травня 1999 р.).

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Правове регулювання залізничного транспорту України	\|	Правове регулювання повітряного транспорту України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.016 сек.