• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Контроль технічної підготовленості

Контроль технічної підготовленості пов'язаний з використанням специфічних для кожного виду спорту показників, які дозволяють в сукупності оцінити технічну майстерність спортсмена. При цьому оцінюються такі складові технічної підготовленості:

• обсяг техніки (шляхом виявлення загальної кількості технічних прийомів, дій, освоєних і використовуваних спортсменом у тренувальних заняттях і змаганнях);

• ступінь реалізації обсягу техніки в змагальній обстановці (визначається як відношення тренувального обсягу до змагальному);

• різнобічність технічної підготовленості на основі виявлення різноманітності рухових дій, освоєних і успішно використовуваних в тренуванні і на змаганнях;

• ефективність технічної підготовленості, що підрозділяється на абсолютну (засновану на зіставленні техніки спортсменів з еталонними параметрами), порівняльну (яка передбачає зіставлення техніки спортсменів різної кваліфікації), реалізаційну (засновану на виявленні ступеня реалізації рухового потенціалу в змагальних умовах);

• стійкість до збиваючих факторів (по стабільності основних динамічних і кінематичних характеристик рухів в умовах дії збиваючих факторів) фізичного (стомлення, кліматичні умови тощо) і психічного характеру (напруженість змагальної діяльності, поведінку вболівальників та ін.).

При контролі технічної майстерності спортсменів користуються такими оцінками:

• інтегральною, заснованою на виявленні ступеня реалізації рухового потенціалу спортсмена в змагальній діяльності;

• диференціальною, в основу якої покладено виявлення ефективності деяких основних елементів техніки;

• диференційно-сумарною, що припускає оцінку ефективності окремих елементів техніки і розрахунок сумарного показника технічної майстерності.

При етапному контролі технічної підготовленості фіксуються зміни в техніці, які наступають в силу кумулятивного ефекту в процесі тренування (від року до року, від етапу до етапу підготовки). У поточному контролі визначаються зміни в окремих фазах, частинах, елементах рухів, наступаючі день у день у зв'язку з використанням різних програм тренування в мезо- та мікроциклах. В оперативному контролі виявляються зміни в техніці, пов'язані з терміновими реакціями на фізичні навантаження в окремому занятті.

Переглядів: 610