Для досягнення високих спортивних результатів велике значення має комплекс психічних якостей, який в сукупності забезпечує здатність спортсменів до регулювання психічної напруженості в процесі тренувальної та змагальної діяльності. З цими якостями пов'язана здатність спортсменів до граничної мобілізації можливостей функціональних систем, до граничного використання енергетичних ресурсів організму, швидкому переходу від відносно пасивних станів до періодів граничної мобілізації функціональних ресурсів і навпаки.
Важливо враховувати, що вплив психічного стресу прямо пов'язано з нервовою системою і темпераментом спортсменів: спортсмени зі слабкою нервовою системою в тренуванні відрізняються більшою кінестеттичною чутливістю, ніж спортсмени з сильною нервовою системою. У відповідальних змаганнях ситуація змінюється: у спортсменів з сильною нервовою системою м'язово-суглобова чутливість підвищується, а у спортсменів зі слабкою нервовою системою — знижується. У тривожних, емоційно збудливих, імпульсивних спортсменів погіршується вольова активність, зосередження уваги, що призводить до невдалих виступів у змаганнях. У спортсменів з протилежними властивостями темпераменту (нетревожних, емоційно стійких, малозбудливих), навпаки, у змаганнях проявляються високі рівні зосередження уваги і вольової активності (Вяткін, 1981).
Таблиця 1
Психічна напруженість фехтувальників при виконанні