Сутність та складові приватного сектору.

Лекція 9. Державне регулювання приватного сектору національної економіки.

1. Сутність та складові приватного сектору.

2. Критерії функціонування приватого секторру.

3. Держ регулював аграрного сектору.

4. Регуляторна політика держави.

5. Державне регулювання фінансового посередництва.

Сутність та складові приватного сектору.

Приватний сектор посідає важливе місце у структурі національної економіки будь-якої країни; його підвалинами є приватна власність та ринковий механізм.

Поняття „приватний сектор” доцільно тлумачити у вузькому розумінні як ту частину національної економіки, яка не є державною, а у широкому – як сукупність домогосподарств та ділових підприємств приватної форми власності.

При цьому підприємницький сектор та сектор домогосподарств розглядаються як складові частини приватного сектора економіки. Сектор домогосподарств об’єднує фізичних осіб як споживачів та виробників продукції.

Підприємницький сектор – це сектор малих, середніх та великих приватних підприємств. У перехідних економіках приватний сектор формується у процесі приватизації та у результаті створення нових приватних підприємств.

Приватний сектор економіки - частина економіки країни, яка не перебуває під контролем держави. Приватний сектор утворюють домогосподарства та фірми, що належать приватному капіталу. Приватний сектор економіки підрозділяється на корпоративний, фінансовий та індивідуальний сектори економіки.

Порівняльний аналіз становлення приватного сектора в пострадянських країнах виявив, що його результати визначаються дією економічних та інституційних чинників. Близько тридцяти країн Європи та Азії, в яких відбувається ринкова трансформація економіки, отримали різні результати. Звідси зроблено висновок: для формування життєздатного приватного сектора не достатньо лише руйнування механізмів контролю, властивих адміністративно-командній системі, проведення стандартних заходів стабілізації, лібералізації економіки та приватизації. Реальні процеси становлення приватного сектора є набагато складнішими, і їхні результати значною мірою визначаються якістю наявних у тій чи іншій країні формальних та неформальних інститутів.

Приватний сектор в економіці України розвивається доволі швидко. Уже сьогодні понад 70% ВВП створюється приватними фірмами. Обчислені інтегровані коефіцієнти масштабу приватного сектора у промисловості та у сільському господарстві засвідчили, що за останні роки практично вся промисловість (87,7%) і значною мірою сільське господарство (58,5%) перебувають у приватній власності. Проте, економіка України ще не забезпечує економічного зростання та суттєвого підвищення рівня життя населення.

Можна виділити дві групи причин, що стримують розвиток приватного сектора економіки.

Перша - це причини кардинального (загальноекономічного) характеру, закладені в економічній політиці держави, друга - локального (переважно організаційного) характеру.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Поняття, принципи і система місцевого самоврядування.	\|	Критерії функціонування приватого секторру.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.