Критерії функціонування приватого секторру.

Важливо усвідомлювати, що для нормального функціонування підприємницького середовища мають бути забезпечені такі обов'язкові умови[1]:

- стабільна національна кредитно-грошова система;

- пільгова система оподаткування, що сприяла б швидкому припливу фінансових коштів у сферу бізнесу;

- активно діюча система інфраструктурної підтримки підприємницької діяльності (комерційні банки, товарно-сировинні біржі, страхові компанії, науково-консультативні та навчальні центри загального розвитку підприємництва, менеджменту, маркетингу тощо);

- державна підтримка підприємництва в галузі фінансів і матеріально-технічного забезпечення (особливо під час започаткування та становлення);

- ефективний захист промислової та інтелектуальної власності;

- спрощена процедура регулювання підприємницької діяльності державними органами управління національним господарством;

- правова захищеність підприємництва;

- формування в суспільстві привабливого іміджу підприємництва, толерантного ставлення до його тимчасових невдач.

Критерії функціонування приватного сектору можна згрупувати наступним чином:

- вільний доступ до ресурсів;

- свобода вибора підприємницької діяльності;

- вільний доступ до ринків товарів (збуту) та послуг;

- гарантія привласнення заробленого доходу.

Функції держави у сфері підтримки приватного сектору є наступними:

Ø Створення загальних законодавчих і правових передумов, свого роду правил гри для осіб, що діють в ринковій економіці;

Ø Пряме державне володіння і управління основними елементами інфраструктури народного господарства, природними монополіями, особливо важливими в політичному, економічному та фінансовому відношенні виробництвами;

Ø Розробка і проведення активної промислової політики, участь у ключових інвестиційних, структурно - технологічних програмах шляхом повного або часткового їх фінансування, надання економічних гарантій, пільгових кредитів та інших видів фінансової допомоги приватного сектору економіки.

Партнерські відносини між приватним сектором і державою є основоположним елементом функціонування економіки країн. Ці відносини включають в себе широкий спектр видів діяльності та різних дійових осіб, що ускладнює чітке визначення поняття партнерства.

Партнерські відносини формуються в процесі об'єднання ресурсів, фінансових засобів і знань приватного сектора і державою з метою:

а) зниження витрат;

б) забезпечення підвищення якості послуг;

в) удосконалення механізму їх надання.

Діяльність, у рамках якої складаються партнерські відносини, порівнянна з створенням якогось суспільного блага, яке приватний сектор або не може, або не бажає створювати самостійно.

Одна з можливостей для держави більш активно налагоджувати партнерські відносини з приватним сектором - організація спеціальних органів, що займаються підтримкою приватних компаній.

Ці органи займаються двома потенційними партнерами у приватному секторі:

- Агентства сприяння інвестиціям займаються іноземними компаніями, які здійснюють прямі інвестиції,

- Агентства з підтримки малого бізнесу займаються дрібними компаніями.

Інший шлях підтримки корпоративного управління - через розвиток освітніх інструментів, які можуть використовуватися діловими та судовими секторами в розумінні комплексу складних законів і постанов, що регламентують цю область.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Сутність та складові приватного сектору.	\|	Державне регулювання аграрного сектору.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.