МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Чернігів – 2014ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ КОЛЕДЖ Цикл: кримінально-правових дисциплін Навчальна дисципліна: Теорія пенітенціарії ЗАТВЕРДЖЕНО Заступник начальника коледжу з навчальної роботи, к.пед.н., доцент, полковник внутрішньої служби С.О. Чебоненко «____» __________ 2014 р.
.
Методичні рекомендації для самостійної роботи курсантів (студентів) З навчальної дисципліни «Теорія пенітенціарії»
Форма навчання: денна, 2 (4) курс (ІІІ (VІІІ) семестр) Підготував: завідувач циклу кримінально-правових дисциплін, к.ю.н. Іваньков І.В.
Методична розробка розглянута та схвалена на засіданні циклу «28» серпня 2014 року, протокол № 15. Чернігів – 2014 Методичні вказівки щодо організації самостійної роботи курсантів (студентів) Самостійна робота формує у курсантів (студентів) уміння і навички самостійної пізнавальної діяльності, вона одночасно сприяє розвитку й інших структурних компонентів особистості. Крім того, працюючи самостійно, курсанти (студенти) навчаються вирішувати задачі, виконувати практичні завдання й вправи тощо. Самостійність пізнання ціннісна ще й тим, що без неї неможливе формування поглядів, переконань, наукової позиції курсантів (студентів) . До методів самостійної роботи курсантів (студентів) відноситься читання (робота з підручниками, нормативно-правовими джерелами, письмовими консультаціями та іншими навчально-методичними посібниками), відеострічка, експертиза, слухання, конспектування, вправи, рішення задач і проблемних ситуацій, дослід, експериментування. Читання. Метод роботи з підручниками, нормативно-правовими джерелами, письмовими консультаціями та іншими навчально-методичними посібниками підручником і іншими учбово-методичними посібниками сприяє розширенню наукових знань курсантів (студентів), формуванню умінь самостійної пізнавальної діяльності. Метод застосовується для осмислення й закріплення наукової інформації, вже отриманої курсантами (студентами) на лекціях і семінарських заняттях, а також для самостійного первинного придбання, розширення знань без участі викладача. Курсанти (студенти), що виявляють особливий інтерес до визначених галузей знань, можуть звертатися до різних наукових праць, не передбаченим навчальними планами, і самостійно розширювати і поглиблювати наукові знання. Бажано, щоб викладачі, заохочуючи подібне прагнення, пропонували списки наукової літератури для самостійної роботи. Конспектування. Здійснюється курсантами (студентами) (студентами) в двох різновидах: зі слуху і при читанні. В обох випадках вони використовують наступні способи конспектування: записують докладно без осмислення; записують головне й одночасно осмислюють записане; ведуть опорний конспект із більш глибоким осмисленням тексту. При самостійному читанні літератури ступінь персоніфікації інформації більш ґрунтовна. Необхідно виділити ще один спосіб конспектування. В останні роки телебачення організує освітні програми, частину з них призначається для вузів. Курсанти (студенти) сприймають інформацію одночасно органами слуху і зору, конспектують або здійснюють короткий запис її після завершення програми. Відеострічка. Ціль методу – допомогти курсантам (студентам) побачити себе, свою навчальну діяльність, свої дії, по можливості не тільки навчального, але і професійного характеру, з боку. Але для цього необхідно зробити запис, фіксацію навчального фрагмента, педагогічної практики і відтворити за допомогою відеокамери або комп’ютера. Потім курсант (студент) самостійно переглядає на телеекрані й аналізує ці фрагменти, вирішуючи, як треба або як не треба діяти. Даний метод привертає увагу тому, що курсант (студент) як би відокремлює події на екрані і суб'єктів цих подій від себе, аналізує них з боку «чужим поглядом». Причому перегляд відеострічки, а потім і аналіз можуть повторитися. У випадку труднощів курсант (студент) звертається за консультацією до викладача. Метод створює можливість максимальної адаптації до індивідуально-типологічних особливостей курсанта (студента). Але використовувати його вдається не настільки часто через відсутність необхідного устаткування. Експертиза. Метод простий у застосуванні і дуже ефективний для розвитку аналітичних здібностей, рефлексії. Він широко використовується для експертної оцінки дій курсантів (студентів) під час педагогічних, пізнавальних, ділових ігор; при аналізі реферативних доповідей, ІНДЗ, рішення ситуаційних завдань тощо. Курсанти (студенти), що виступають у ролі експертів, повинні добре володіти навчальним матеріалом, знати проблему обговорення й оцінки. Метод експертизи застосовується в двох формах – письмової й усної, причому друга більш популярна. Він відіграє значну роль у професійній підготовці курсантів (студентів), для яких дуже важливо розвивати аналітичне мислення. Виконання вправ, рішення ситуаційних завдань. Основна мета – формування умінь при вивченні конкретних дисциплін. Донедавна у вузах існувала думка, що задачі і вправи варто практикувати в сфері вивчення природничонаукових, технічних і точних дисциплін. Однак освітня практика показала, що ця думка помилкова. Задачі і вправи доречні по усіх вузівських дисциплінах. І незважаючи на їхній різний характер, вони необхідні для розвитку аналітичного мислення курсантів (студентів), їхньої самостійності. При виконанні вправ курсанти (студенти) повинні насамперед зрозуміти їх сутність, потім вибрати оптимальні шляхи своїх дій і, нарешті, пояснити і довести їх правильність або правомірність. Навчальні дослідження. До навчальних досліджень відносяться курсові й контрольні роботи, самостійні роботи, написання реферативних доповідей, ІНДЗ тощо. Виконання навчально-дослідницької роботи курсантів (студентів) жадає від них високого ступеня самостійності і пізнавальної активності. Навчальні дослідження сприяють розвиткові умінь ведення наукового пошуку і формуванню аналітичного мислення, а також поглиблюють інтерес до тієї або іншої науки. Таким чином, методи самостійної роботи курсантів (студентів) можуть бути використані в аудиторії – на лекціях, семінарських і практичних заняттях –за участю викладача. Коли ж методи застосовуються курсантами (студентами) поза аудиторією (більш активно на старших курсах) – курсанти (студенти) цілком самостійні. Одним з результатів самостійної роботи стає виконання індивідуального завдання. При виконанні індивідуального завдання курсант (студент) проводить необхідні дослідження, використовує і наводить доказовий та ілюстративний матеріал у викладі схем, доречних прикладів тощо. Види самостійної роботи для курсантів (студентів):
|
||||||||
|