Читання відповідних розділів у підручниках і посібниках, професійно орієнтоване читання методичних статей.

2. Складання списку статей з певної теми і анотування кількох, що найбільше сподобались. При цьому курсант (студент) и (студенти) слухають і доповнюють свої списки. Викладач нагадує, що анотація є дуже стислим викладом змісту статті. У структурі анотації такі елементи, як тема статті і перелік питань, порушених у ній, без розкриття їх змісту.

3. Рецензування методичних статей за схемою:

· Назва статті, автор, де вміщено статтю.

· Тема статті, чому вона є актуальною.

· Основні положення статті.

· Висновки, яких дійшов автор статті.

· Де може бути використаний методичний матеріал.

4. Визначення цілей, завдань і змісту певної теми (розділу). При виконанні подібних завдань курсанти (студенти) користуються матеріалом лекції, підручником, дібраною методичною літературою.

5. Підготовка курсантами (студентами) коротких повідомлень методичного характеру. Досвід показує, що курсантам (студентам) бракує вміння стисло, послідовно, логічно викладати власні думки. Саме з цієї причини вони стикаються із значними труднощами під час складання заліків та іспитів.

6. Підготовка реферативних доповідей. Надзвичайно важливо організувати їх обговорення в групі, виступити опонентами. Допомогти в цьому може така схема аналізу доповіді (реферату).

а). Як розкрито тему в її теоретичній і практичній частинах:

· чи виявив курсант (студент) знання науково-методичної літератури з проблеми, чи зумів практично оцінити її;

· чи витримав систему викладу, логічний зв'язок між частинами доповіді?

б). Чи переконав доповідач у важливості розробки цієї теми?

в). Якою мірою в доповіді розкрито зміст?

г). Як ви оцінюєте манеру викладу доповідача (культура мовлення, темп, зв'язок з аудиторією)?

д). Чи відповідають висновки тим завданням, які поставлені в доповіді?

7. Написання курсової роботи. Керуючи самостійною діяльністю курсантів (студентів) , важливо зорієнтувати їх в етапності виконання курсової роботи. Так, підготовчий або теоретичний етап вимагає від курсанта (студента) вивчення літератури, її аналізу, визначення наукових засад розв'язання певної проблеми. Другий етап підготовки курсової роботи пов'язаний із спостереженнями курсанта (студента) за практикою, за реалізацією теоретичних положень у практиці. Саме тому цей етап названо теоретико-практичним. І найскладнішим для майбутніх фахівців є третій етап, який передбачає проведення ними експерименту, формулювання узагальнень і висновків.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Чернігів – 2014	\|	При оформленні індивідуального навчально-дослідного завдання курсанти (студенти) повинні дотримуватися встановлених вимог.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.