![]()
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
РОЗРАХУНОК НАПІВПРОВІДНИКОВОГО БЛОКА ЖИВЛЕННЯЗавдання до контрольної роботи (курсового завдання) з методичними вказівками
Укладачі: А. М. Муха А. В. Шаповалов О. О. Карзова Р. В. Краснов
Дніпропетровськ 2010 ВСТУП Джерела електричної енергії є складною та невід’ємною частиною будь-якого електротехнічного пристрою. Більшість кіл електропристроїв потребує живлення постійним струмом. Для перетворення змінного струму на постійний служать вторинні джерела електроживлення. Ці джерела досить різні і вибір кожного з них визначається типом електропристрою, його потужністю та умовами експлуатації. У сучасних електротехнічних пристроях вторинні джерела електроживлення конструктивно виконуються у вигляді блоків живлення (БЖ). У малопотужних пристроях джерела живлення, як правило, суміщаються з апаратурою, що живиться, а декілька блоків живлення об’єднуються в автономну шафу живлення. Широке застосування напівпровідникової техніки, все більша мікромініатюризація пристроїв та використання інтегральних мікросхем ставлять жорсткі вимоги до джерел живлення. Виконання цих вимог у значній мірі залежить від правильного розрахунку параметрів та вибору елементів БЖ. У методичних вказівках наведено основні схеми БЖ та розглянута типова методика розрахунку БЖ. Методику розрахунку БЖ викладено з спрощенням у тій мірі, яка дозволяє запобігати зайвої складності розрахунків та зберегти достатню для практики точність. У тих випадках, коли в ході курсового або дипломного проектування потрібен БЖ для живлення та перевірки працездатності розрахованого електротехнічного пристрою, використання спрощення розрахунків є більш переважним. Вказівки містять теоретичні відомості, деякі довідкові дані для розрахунків БЖ, варіанти завдання, а також перелік необхідної літератури.
1 КОРОТКІ ВІДОМОСТІ ПРО БЛОКИ ЖИВЛЕННЯ 1.1 Функціональна схема блока живлення Електроживлення електротехнічних пристроїв здійснюється блоками живлення, що перетворюють змінний струм на постійний з необхідними параметрами. Блок живлення, функціональна схема якого наведена на рис. 1, містить випрямний пристрій та стабілізатор напруги (струму). Випрямний пристрій (випрямляч) складається з трансформатора, випрямних вентилів і згладжу-вального фільтра. Трансформатор перетворює напругу мережі змінного струму в необхідний струм на клемах вторинної обмотки. Випрямні вентилі призначені для пропускання струму в одному напрямку. Згладжувальний фільтр зменшує пульсації випрямленої напруги. Стабілізатор напруги підтримує напругу постійною з визначеним ступенем точності при змінах вхідної напруги та опору навантаження. У нестабілізованих БЖ стабілізатор відсутній. Блоки живлення можуть містити пристрої контролю, комутації та захисту, а також регулятори напруги. Рис. 1. Функціональна схема блока живлення 1.2 Схеми випрямлення Схеми випрямлення класифікуються за кількістю фазних обмоток у вторинному колі трансформатора (однофазні та багатофазні) та за кількістю імпульсів струму, який протікає крізь вторинну обмотку трансформатора за період струму, що випрямляється (одно- і двотактні або одно- і двопівперіодні). Властивості будь-якого випрямляча залежать від його схеми, типу згладжувального фільтра та характеру навантаження. Аналіз такого пристрою досить складний, тому розглядають ідеалізований випрямляч, у якого втрати у трансформаторі відсутні (тобто ЕРС вторинної обмотки Якщо навантаження має комплексний характер, тобто містить ємнісну або індуктивну складову опору, то співвідношення між проміжними параметрами випрямляча та вихідними даними ускладнюються. Це пояснюється фазовими зміщеннями між струмом та напругою на окремих ділянках схеми випрямлення. При активному навантаженні фазові зрушення відсутні та розрахунок випрямляча здійснюється за простими формулами. Перехід до реального випрямляча від ідеалізованого здійснюється шляхом уточнення розрахункових формул при визначенні втрат у ділянках схеми. Така методика розрахунку дозволяє порівняти переваги та недоліки різних схем випрямлення. Основні схеми випрямлення та кількісні співвідношення між параметрами схем наведено в п. 2.2. Розглянемо параметри, які характеризують роботу кожного з елементів випрямляча, та знання яких необхідно для правильного вибору трансформатора і вентилів. Вихідними або заданими є параметри навантаження: середні значення випрямленої напруги а) для трансформатора – діючі значення напруги б) для вентилів – максимальну зворотну напругу на вентилі Розглянемо роботу однофазної однопівперіодної схеми випрямлення та основні співвідношення між її параметрами. Методика встановлення кількісних співвідношень в інших схемах випрямлення практично нічим не відрізняється від тої, що розглядається для найпростішої схеми. Однофазна однопівперіодна схема, що наведена у табл. 1, містить трансформатор, у коло вторинної обмотки якого ввімкнені вентиль (діод) VD та резистор з активним опором навантаження При синусоїдальній напрузі
При зміні знака напруги на зажимах вентиля струм протікати не буде, бо для ідеального вентиля опір Таким чином, у процесі роботи до навантаження буде прикладена пульсуюча випрямлена напруга. Магнітоелектричні прилади показують середнє значення напруги Аналітично напруга
Аналогічно визначається середнє значення струму в навантаженні:
З отриманих виразів бачимо, що при заданих значеннях величини напруги
Виходить, що максимальні значення напруги і струму вторинної обмотки трансформатора у 3,14 рази більше середніх значень напруги і струму навантаження. Крізь вентиль протікає струм, як і по вторинній обмотці трансформатора. Отже, максимальний струм вентиля:
Максимальна зворотна напруга між анодом та катодом вентиля
Максимальна зворотна напруга на вентилі (діоді) у 3,14 рази перебільшує випрямлену напругу на навантаженні. При розрахунку трансформатора (визначенні його розрахункової потужності) необхідно знати діючі значення напруги та струму вторинної обмотки трансформатора. Оскільки у вторинній обмотці трансформатора спостерігається лише одна півхвиля струму, то діюче значення струму у вторинній обмотці, а отже, і у вентилі визначиться виразом:
Знаючи, що
або
Це означає, що діюче значення струму вторинної обмотки у 1,57 рази перевищує випрямлений струм. Миттєва напруга
Оскільки Середня потужність, що визначає розміри всього трансформатора, обчислюється за формулою:
де Розрахункова потужність первинної обмотки:
де Діюче значення струму
Підставимо значення
З урахуванням збільшення струму первинної обмотки за рахунок струму, що намагнічує, її розрахункова потужність:
Розрахункова потужність вторинної обмотки:
Розрахункова потужність трансформатора:
тобто розрахункова (габаритна) потужність трансформатора приблизно у 3,5 рази більше, ніж потужність навантаження. Для оцінки ступеня пульсації напруги вводиться поняття коефіцієнта пульсації
Можна вважати для однофазної однопівперіодної схеми, що
тоді
Для схем випрямлення, в яких кількість пульсацій випрямленої напруги за період
Отримання кількісних співвідношень для інших схем випрямлення, аналогічно методиці, що була розглянута для однофазної однопівперіодної схеми. 1.3 Згладжувальнi фiльтри Внаслідок випрямлення змінного струму на навантаженні виділяється окрім постійної змінна складова, що призводить до пульсацій напруги. Живлення такою напругою електротехнічних пристроїв практично неможливе. Для виключення або часткового зменшення впливу пульсацій напруги на якість роботи електронної апаратури застосовують згладжувальнi фільтри. Основною вимогою, що ставиться до згладжувальних фільтрів, є максимально можливе зменшення змінної складової при мінімальному зменшенні постійної складової випрямленої напруги. Для порівняльної оцінки фільтрів за якістю згладжування ввели поняття коефіцієнта згладжування пульсацій:
де При проектуванні випрямлячів коефіцієнт пульсації на виході фільтра Для отримання коефіцієнта згладжування При виборі того чи іншого типу фільтра для випрямлячів потужністю до одного кіловата виходять з величини опору навантаження: - індуктивні L-фільтри, - Г-подібні фільтри, - П-подібні фільтри, - ємнісні С-фільтри, Залежно від того, який елемент фільтра вмикається першим після вентиля (ємність чи дросель), розрізняють ємнісну або індуктивну реакцію фільтра на випрямляч. Рис. 2. Основні схеми згладжувальних фільтрів: а – індуктивний; б – ємнісний; в – одноланковий Г-подібний LC-фільтр; Якщо випрямляч з індуктивною реакцією навантаження можна практично розраховувати за формулами, дійсними для розрахунку випрямлячів з активним навантаженням, то при ємнісній реакції потрібно вести розрахунок за спеціальними співвідношеннями. 1.4 Стабiлiзатори напруги Робота більшості електротехнічних пристроїв потребує постійної напруги живлення з визначеним ступенем точності. Основними причинами нестабільності напруги є коливання вхідної напруги та зміна навантаження. Напруга мережі може змінюватися не тільки повільно, але й швидко (стрибком), тому пристрій, що підтримує величину живлячої напруги у заданих межах, повинен діяти безперервно та автоматично. У вигляді такого пристрою застосовуються стабілізатори напруги. Стабілізатори розподіляються за типом напруги на стабілізатори змінної напруги та стабілізатори постійної напруги. Найбільше застосування отримали стабілізатори постійної напруги, які за принципом дії розподіляються на параметричні і компенсаційні. При параметричному методі стабілізації дестабілізуючий фактор безпосередньо впливає на параметр нелінійного елемента стабілізатора. Компенсаційний метод стабілізації передбачає порівняння величини, що стабілізується, з еталонною, і різниця сигналів впливає на нелінійний елемент стабілізатора, тобто компенсаційні стабілізатори являють собою замкнену систему автоматичного регулювання.
Основними параметрами стабілізатора напруги є: - коефіцієнт стабілізації за напругою:
- вихідний (внутрішній) опір:
де
- коефіцієнт передачі напруги:
Як джерело опорної напруги, на якому створюється еталонна напруга Нехай за якоїсь причини напруга на виході зросла на величину Відбудеться відповідне зменшення від’ємного потенціалу бази регулюючого транзистора VТр, що означає зменшення різниці потенціалів між емітером та базою. Наслідком цього буде збільшення опору колекторного переходу транзистора VТр та збільшення падiння напруги на ньому
Рис. 3. Схема найпростішого компенсаційного транзисторного стабілізатора напруги Як регулюючий елемент застосовується складний транзистор, який збільшує вхідний опір регулюючого транзистора VТр. Для узгодження потужного транзистора VТр з малопотужним посилювальним (керуючим) транзистором VТп застосовують транзистор, що носить назву узгоджуючого транзистора. У схему можуть вмикатися декілька каскадів узгоджуючих транзисторів для значного зниження дестабілізуючої дії струму бази
Конденсатор Транзисторні стабілізатори застосовуються, як правило, в тих випадках, коли потрібно отримати стабілізовану напругу в декілька десятків та сотень вольт при струмі навантаження від декількох міліампер до десятків ампер.
2 Методика розрахунку блока живлення 2.1 Загальні відомості Функціональна схема блока живлення зображена на рис. 1. Розрахунок блока живлення здійснюється в такій послідовності: 1) вибір схеми випрямлення; 2) розрахунок параметрів та вибір вентилiв; 3) вибір та розрахунок згладжувального фiльтра; 4) розрахунок та вибір силового трансформатора; 5) вибір і розрахунок стабілізатора напруги. Звичайно завдання на розрахунок блокa живлення дається в такому виді: розрахувати джерело живлення на струм Основним при проектуванні БЖ є вибір схем випрямляча та стабілізатора з подальшим розрахунком їх параметрів та вибором елементів.
2.2 Розрахунок напівпровідникового випрямляча 2.2.1 Вихідні дані для розрахунку Розрахувати випрямляч – це означає вибрати необхідну схему випрямлення, визначити тип та кількість вентилів, вибрати схему згладжувального фільтра та визначити параметри його елементів, визначити параметри силового трансформатора. Звичайно, задача розрахунку випрямляча допускає декілька рішень, бо кількість величин, що треба визначити, більша за кількість рівнянь, які можна скласти при заданих умовах. Тому основна задача при розрахунку зводиться до технічного обґрунтування і вибору рішень, що найбільш відповідають вимогам. Основними вихідними даними для розрахунку є:
Розглянемо методику розрахунку випрямляча. 2.2.2 Вибір схеми випрямлення Вибір схеми випрямлення виконується з завдання на розрахунок та аналізу характеристик різних схем випрямлення. Однофазна півперіоднасхема (рис. 4) застосовується в основному при роботі на ємнісне навантаження. Схема досить проста, дозволяє працювати без трансформатора, має мінімальну кількість елементів, але дає велику змінну складову випрямленої напруги, котра важко згладжується, має високу зворотну напругу на вентилі, неефективно використовується трансформатор.
Однофазна двопівперіодна схема з середньою точкоюсхема (рис 5) застосовується, як правило, при ємнісному та індуктивному навантаженні. Як і однофазна однопiвперiодна, схема використовується при малих потужностях (до 1 кВт). Переваги схеми: підвищена частота пульсації, мінімальна кількість вентилів, можливість використання вентилів з загальним катодом або анодом. Недоліки: ускладнення конструкції трансформатора, гірше його використання у порівнянні з мостовою схемою, висока зворотна напруга. Однофазна мостова схема (рис. 6) найбільш застосовується у тих випадках, коли випрямляч повинен віддавати великі струми при малих напругах. Вона має найкращі техніко-економічнi данi. Схема використовується в основному при малих вихідних потужностях. Переваги схеми: підвищена частота пульсацій, низька величина зворотної напруги, ефективне використання трансформатора. До недоліків схеми можна віднести: необхідність чотирьох вентилiв, підвищений спад напруги у вентильній групі, ускладнення схеми. Для отримання середніх потужностей (декілька кіловат) застосовують трифазні схеми. Трифазні схеми досить розповсюджені у випрямлячах для отримання порівняно невисоких напруг при великих струмах (зарядка акумуляторів, силове навантаження та ін.). Трифазна нульова схема (рис. 7) забезпечує достатньо високу частоту пульсацій. Недоліками схеми є: неефективне використання трансформатора, підмагнічування осердя трансформатора постійним струмом. Трифазна мостова або схема Ларіоновавикористовується в потужних випрямлячах при випрямленні високих напруг, що утворюють велику зворотну напругу. У схемі найкраще використання трансформатора та найвища частота пульсацій. При середніх та великих потужностях схема найкраще працює при індуктивному навантаженні. Недоліки схеми: велика кількість вентилiв, підвищене падiння напруги у вентильній групі.
2.2.3 Розрахунок та вибір вентилів Вибір типу вентиля виконується виходячи з режиму роботи, що визначається схемою випрямлення і характером навантаження. У малопотужних випрямлячах застосовуються германієві та кремнієві напівпровідникові вентилі. При великих струмах навантаження діоди-вентилі часто з’єднують паралельно. Основні параметри, за якими розраховуються і вибираються діоди вентильної групи, такі: - - Зворотна напруга визначається за формулою: де Таблиця 1 Співвідношення основних параметрів і схем при різних видах навантаження
За обчисленими значеннями
2.2.4 Розрахунок та вибір згладжувального фільтра Застосування того чи іншого фільтра залежить від багатьох факторів: від типу вентилiв, схеми випрямлення, потужності випрямляча, опору та типу навантаження, від потрібного коефіцієнта згладжування. При великих опорах навантаження найефективніші ємнісні фільтри, а фільтри з індуктивною реакцією ефективні при малих опорах навантаження. Розрахунок згладжувального фільтра – це визначення параметрів і вибір його елементів. 1. Визначаємо опір навантаження:
Зі стандартного ряду додатка А (табл. А2) обираємо стандартне значення опору. 2. Обчислюємо коефіцієнт згладжування фільтра:
Величина коефіцієнта пульсації 3. За обраним значенням опору Кількість ланок можна визначити за формулою:
де 4. Розрахуємо елементи, що входять у згладжувальний фільтр. Індуктивність дроселя індуктивного фільтра може бути визначена при
При розрахунку Г-подібного фільтра спочатку визначається добуток
Для забезпечення індуктивної реакції необхідно виконання нерівності:
Знаючи добуток
За обчисленими значеннями індуктивності та ємності фільтра обираємо стандартний конденсатор та дросель з додатка А (табл. А3, А4). Величина ємності ємнісного фільтра наближено може бути знайденаза формулою:
Робоча напруга конденсатора П-подібний фільтр розраховується як послідовно з'єднані ємнісний і Г-подібний фільтри окремо.
2.3 Розрахунок силового трансформатора Існує велика кількість методів розрахунку трансформаторів. Без порушення суворості проектування та з урахуванням ряду припущень можна обмежитися наближеними методами, які дозволяють значно спростити та скоротити час розрахунку трансформатора. Розглянемо типовий розрахунок трансформатора малої потужності. Для розрахунку трансформатора необхідно знати: - напругу - діючі напруги вторинних обмоток - діючі струми вторинних обмоток У результаті розрахунку повинні бути визначені: - геометричні розміри магнітопроводу; - дані обмоток (кількість витків, марки і діаметри проводів). При більш повному розрахунку трансформатора можуть бути визначені його параметри (струм холостого ходу, напруга короткого замикання, втрати та коефіцієнт корисної дії (ККД). Порядок розрахунку силового трансформатора. 1. Визначаємо діючі значення напруг усіх вторинних обмоток:
де
Для випадку ємнісного навантаження напруги вторинних обмоток можуть бути визначені із співвідношення:
2. Визначаємо діючі значення струмів вторинних обмоток:
де Для випадку ємнісного навантаження струм
3. Знаходимо потужність, що трансформатор віддає:
4. Знаходимо потужність, що трансформатор споживає з мережі:
де Значення ККД трансформатора наведено у табл. 2. 5. Визначаємо струм у первинній обмотці:
6. Знаходимо середню потужність трансформатора:
7. Знаходимо габаритну потужність для заданої схеми 8. Обираємо густину струму з табл. 2. 9. Визначаємо активну площу перерізу магнітопроводу за формулою:
Таблиця 2 Орієнтовні значення деяких величин для розрахунку трансформатора
9. За площею перерізу осердя з додатка А (табл. А5) обираємо тип магнітопроводу. Виписуємо геометричні розміри обраного магнітопроводу, користуючись позначеннями рис. 9, рис. 10. 10. Визначаємо діаметр проводу обмоток. Розрахунок ведемо за допустимою густиною струму, яка залежить від потужності трансформатора та допустимої температури перегріву. Помітно, що зі збільшенням потужності трансформатора його теплова віддача зменшується. Діаметр проводу для і-ї обмотки (без ізоляції) розраховують за формулою:
де
Діаметри проводів обмоток з ізоляцією і стандартні перерізи проводів знаходимо за додатком А (табл. А6). 11. Визначаємо число витків кожної обмотки трансформатора за формулою:
де 12. Виконуємо перевірку можливості розміщення усіх обмоток у вікні осердя. Кількість витків в шарі обмотки підраховується за формулою:
де
Кількість шарів для кожної обмотки складає:
Товщина кожної обмотки визначається за формулою:
де
Загальна висота всіх обмоток складе величину:
Перевіряємо виконання умови
Рис. 9. Магнітопровід однофазного броньового трансформатора Рис. 10. Магнітопровід трифазного трансформатора Таблиця 3 Значення коефіцієнта нещільності
2.4 Розрахунок транзисторного стабiлiзатора напруги Для розрахунку транзисторного стабілізатора необхідні такі дані: - - - - Порядок розрахунку стабілізатора (рис. 3): а) вибір стабілітрона; б) вибір та розрахунок регулюючого транзистора VT1 (VTр); в) вибір та розрахунок керуючого транзистора; г) обчислення параметрів та вибір допоміжних елементів; д) визначення основних параметрів стабілізатора. 2.4.1 Вибір стабілітрона 1. Визнаємо величину еталонної (опорної) напруги на стабілітроні
2. Обираємо тип стабілітрона. Як джерело опорної напруги в транзисторних стабілізаторах використовують одно- або двокаскадні параметричні стабілізатори на кремнієвих стабілітронах. За додатком А (табл. А7) обираємо стабілітрон, у якого номінальна напруга стабілізації 3. Обчислюємо величину опору обмежувального резистора з умови, щоб струм крізь стабілітрон складав
Значення опору 2.4.2 Вибір регулюючого транзистора 1. Визначаємо величину мінімальної напруги на вході стабілізатора:
де Як правило, 2. Знаходимо номінальну і максимальну напруги на вході стабілізатора з урахуванням допустимих відхилень вхідної напруги (у відсотках):
3. Визначаємо максимальний спад напруги на ділянці емітер-колектор регулюючого транзистора VT1:
4. Визначаємо максимальну потужність, що розсіюється на колекторі регулюючого транзистора:
де 5. Обираємо тип регулюючого транзистора VT1. При виборі необхідно виконувати умови:
З додатка А (табл. А8) обираємо транзистор, параметри якого задовольняли б вказану умову. 2.4.3 Вибір керуючого транзистора 1. При виборі керуючого транзистора, необхідно відмітити, що разом з регулюючим він утворює складний транзистор. Загальний коефіцієнт посилення за струмами буде складати:
де 2. Визначаємо потужність, що розсіюється на колекторі транзистораVТ2:
Можна прийняти, що напруга
де
3. Обираємо керуючий транзистор VT2 за додатком А (табл. А9), щоб не порушувалася нерівність
4. Визначимо потрібний коефіцієнт посилення за напругою транзистора VТ3:
де Визначаємо фактичний коефіцієнт підсилення
де S3 – крутизна характеристики транзистора VТ2; R1 – опір навантаження в колі колектора транзистора VТ2. Для малопотужних низькочастотних транзисторів, що використовуються в схемах стабілізаторів напруги, значення крутизни лежить в межах Опір R1 визначаємо згідно за формулою
Потужність, що розсіюється на резисторі R1, складає
де 2.4.4 Розрахунок параметрів та вибір допоміжних елементів 1. Визначаємо опір вихідного подільника:
де Струм подільника
де 2. Знаходимо значення опорів резисторів
Значення опору Значення опорів
Значення опорів обираємо з табл. А2 додатка А. 3. Визначаємо величини ємності конденсаторів Значення робочих напруг для конденсаторів вибираються зі співвідношення 2.4.5 Визначення основних параметрів стабілізатора 1. Обчислюємо необхідний коефіцієнт стабілізації за формулою:
2. Знаходимо коефіцієнт стабілізації розрахованого стабілізатора як
3. Розрахований коефіцієнт стабілізації повинний бути не менше необхідного, тобто
4. Визначаємо ККД стабілізатора за формулою:
При виготовленні силового трансформатора обмотки укладаються на каркасі, що виконується з електрокартону, гетинаксу або пластмаси та, як правило, має форму трубки прямокутного перерізу з боковими щічками. Ближче до стрижня магнітопроводу намотується первинна обмотка. У багатообмоточному трансформаторі ближче до стрижня намотується обмотка вищої напруги, а зовні – обмотка нижчої напруги. Кожний шар обмотки та, в свою чергу, обмотка від обмотки ретельно ізолюються стрічкою з лакотканини.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|