• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Змістовий модуль ІІІ. Формування граматичної, фонетичної, художньо-мовленнєвої компетенції дітей

Тема 3.2. Методика виховання звукової культури мовлення

Питання для обговорення

1. Поняття звукової культури мовлення.

2. Закономірності засвоєння звука дитиною.

3. Особливості звуковимови дітей у різних вікових групах.

4. Індивідуальна перевірка звукової культури мовлення дітей.

5. Методи і прийоми виховання звукової культури мовлення дітей.

6. Методика виховання звукової культури мовлення на заняттях.

Основні категорії та поняття

Звукова культура мовлення, фонетика, звуки мовлення, фонема, артикуляція звуків, дикція, орфоепічна правильність мовлення, фоне­тична правильність мовлення, літературна вимова, мовленнєве дихан­ня, голос, фонематичний слух, фонематичне сприйняття, інтонація, засоби інтонаційної виразності (мелодійність, темп, ритм, тембр мов­лення; фразовий і логічний наголос); звуковимова, фонетична компе­тенція.

Вислови про мову, мовлення

Засвоєння звукового боку мови починається з того моменту, коли мова стає засобом спілкування.

Д.Ельконін.

Звукова культура мовлення є складовою частиною мовленнєвої культури.

О.Максаков, М.Фомичова.

У результаті практичного відношення до мови як засобу спілкування з дорослими у неї формуються «життєйські» поняття про рідну мову. На її основі дитина легко оперує фонемами рідної мови, словниковим запасом, правильною граматичною будовою мови.

Л.Виготський.

Дитина досить рано усвідомлює, що є мовною нормою, виступає борцем за цю норму, виправляє усякі відхилення у вимові як дітей, так і дорослих. У цьому виявляється виняткова чутливість дитини до соціальної суті мови.

О.Гвоздєв.

У мовленні людини виявляється психологічне обличчя особистості... По­казовим уже є те, як Людина розпочинає розмову і як її закінчує; у темпах більш менш відчутно виступає її темперамент; у її інтонаційному, ритміч­ному, загалом експресивному малюнку — ЇЇ емоційність, а в його змісті ви­світлюється її духовний світ, її інтереси, їх спрямованість...

С.Рубінштейн.

У дітей ще до вступу до школи спостерігається значний інтерес до мов­них явищ. Цей інтерес особливо широко охоплює вимову (фонетику) і зна­чення слів (семасіологію).

О.Гвоздєв.

Завдання для самостійної роботи

Переглядів: 321