Розібрання і вилучення обмоток

Ремонт короткозамкнених обмоток

Тема 3.5. Ремонт обмоток електричних машин змінного струму

Короткозамкнені обмотки роторів виконуються литими або зварними. Типові пошкодження литої обмотки – розрив замикаючого кільця і обрив стержня в пазу. Для зварної обмотки характерно ослаблення або порушення контакту між стержнями і замикаючим кільцем, а також обрив або підгоряння стержнів.

При огляді зварної обмотки необхідно звертати увагу на фактори, що можуть привести до обриву стержня або його розпайки з кільцем. До таких факторів відносяться: наявність кольорів мінливості на кільцях в місцях паяних з’єднань зі стержнями; підгоряння болтів, що з’єднують сегменти коротко замикаючої обмотки явнополюсних синхронних машин; хвилеподібний згин коротко замикаючих кілець або стержнів; прогин виступаючих з сердечника кінців стержнів; зсув обмотки (білячої клітки) вздовж ротора.

Обрив стержнів в пазовій частині визначається наступним чином (рис.3.4.15).

Ротор висувається зі статора і заклинюється (гальмується). До статора підводиться напруга не більше 0,25 U_н.

На кожен паз виступаючої частини ротора по черзі накладається стальна пластинка 3, яка повинна накривати два зубця ротора. При цьому, коли пластинка, перекриває пази з цілими стержнями, буде притягуватися до ротору і вібрувати (деренчати). При наявності обриву притягання і вібрація пластини зникає.

Рис.3.4.15. Знаходження обриву в пазовій частині стержня обмотки короткозамкненого ротора:

1 – статор, 2 – ротор, 3 – пластина.

Ремонт литої обмотки. Тріщини коротко замикаючого кільця усувають пайкою (якщо число тріщин більше двох на кільце, обмотку не ремонтують). Пошкоджені місця очищають і промивають бензином. Місця тріщин розширюють і оброблюють по формі ластівчиного хвоста, але не більше ніж на 2/3 товщини кільця. Ротор встановлюють таким чином, щоб пошкоджене місце було розташовано горизонтально, нагрівають його газовим пальником до 350... 400°С і залужують припоєм (15 % олова, 20 % кадмію и 65 % цинку, або 63 % олова, 33 % цинку і 4 % алюмінію). В процесі лудіння протирають поверхню металевою щіткою. Полуджену тріщину після цього заповнюють одним з вказаних припоїв, подаючи його з прутка. Залишки припою знімають стальною гарячою гладилкою. Тріщини можуть усуватися також аргоново-дуговим зварюванням.

Литі обмотки, що мають розриви стержнів, не ремонтуються і направляються на пере -заливку.

Розібрання починається з обрізання лобової частини. При цьому обмотка витягується з пазів найбільш економічним способом при зберіганні сердечника. Обрізання одної лобової частини виконують на токарних або на спеціальних верстатах станках з використанням фрези або ножового різця.

Щоб витягнути обмотку з пазів, не пошкодивши сердечника, необхідно ослабити зчеплення обмотки з сердечником шляхом ослаблення пазової ізоляції. Це можна здійснити випалюванням або розм’якшенням ізоляції.

Випалювання використовується для машин с чавунними або стальними корпусами. Машини з алюмінієвими корпусами не випалюють, тому що при цьому у їх можуть деформуватися корпуса і ослабнути посадка сердечника. Корпус (статор) встановлюють в печі горизонтально, тому що при вертикальній установці може відбутися зсув сердечника. Випалювання виконується в печі при температурі 350 °С протягом 4...6 годин. Підвищувати температуру випалювання не слід, тому що це може привести до порушення міжлистової ізоляції сердечників і до погіршення їх магнітних властивостей.

Для хімічного розм’якшення пазової ізоляції сердечник з обмоткою поміщують на 6...8 годин в ванну з 10% розчином їдкого натрію (каустична сода), підігрітого до температури 80... 90°С. Після витягування з ванни зчеплення обмотки з сердечником зменшується, що дозволяє видалити неї без значних механічних зусиль. Після цього сердечник промивають в проточній воді і сушать.

Метод розм’якшення шляхом високочастотного нагрівання сердечника являється більш прогресивним. При використанні цього метода тепло, що виділяється в сердечнику, передається пазовій ізоляції і далі через лак до провідників обмотки. При витягуванні обмотки в гарячому стані вона виходить з пазів разом з пазовою ізоляцією, залишаючи пази чистими, не потребуючими додаткового очищування.

Видалення обмотки з пазів сердечника в невеликих машинах виконують вручну з допомогою гачків, якими захоплюють необрізану лобову частину обмотки. З сердечників більш крупних машин обмотку витягують на спеціальних установках.

Після видалення обмоток сердечник ретельно оглядають, усувають виявлені дефекти і очищують від залишків лаку і ізоляції.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ремонт струмозбиральної системи	\|	Витратні матеріали для ремонту обмоток електричних машин

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.