Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Президент України, його правовий статус і повноваження

У нашій державі пост Президента був встановлений Законом від 5 липня 1991 р. Повноваження Президента України визначені Конституцією Ук­раїни (розділ 5: ст. 102,103,105-112).

Згідно ст. 102 Конституції Президент України є главою і вищим посадовцем держави. Президент як глава держави виступає від її імені у внутрішньому житті країни і в міжнародних відносинах. Він струк­турно не входить ні до однієї з гілок влади, втілюючи всю державну владу в цілому.

Основні напрями діяльності Президента як глави держави:

1) гарантування державного суверенітету, тобто неподільності, верховенства, незалежності державної влади в Україні;

2) забезпечення територіальної цілісності України, тобто зовнішньої недоторканності державних кордонів, безумовного припинення спроб будь-яких сил усередині країни розчленувати її територію або відділити якусь її частину;

3) забезпечення відповідності внутрішньої і зовнішньої політики держави визначеним у Конституції засадам, чітке і своєчасне реагу­вання як самого Президента, так і відповідних державних органів на будь-які факти порушень конституційних розпоряджень;

4) гарантування прав і свобод людини, забезпечення відповідності міжнародно-правовим актам і реальності наповнення як правового статусу особистості в цілому, так і окремих категорій населення краї­ни (дітей, жінок, пенсіонерів і ін.).

Конкретні повноваження Президента України, які закріплюються в Конституції, можна розділити на декілька груп:

– представницькі, коли Президент представляє державу в міжна­родних відносинах, приймає вірчі і відзивні грамоти дипломатичних представників інших держав і т. п.;

– що стосуються діяльності Верховної Ради, наприклад припи­нення її повноважень, якщо впродовж З0 днів чергової сесії пленарні засідання не можуть початися;

– у сфері законодавства, наприклад призначення всеукраїнського
референдуму про зміни до Конституції України, право вето з подаль­шим поверненням законів на повторний розгляд Верховною Радою;

– щодо призначення і звільнення з посад членів Кабінету Міні­стрів і інших посадовців;

– у сфері забезпечення державної незалежності, національної без­пеки і оборони країни, наприклад ухвалення рішення про загальну або часткову мобілізацію і введення військового положення, керівництво Радою національної безпеки і оборони і т. п.;

– засновницькі (створення і ліквідація за поданням Прем'єр-міністра міністерств і інших центральних органів виконавчої влади);

– у галузі правосуддя (утворення судів, помилування);

– щодо прийняття в громадянство України і його припинення, надання притулку в Україні.

Перераховані групи повноважень нерозривно пов'язані з сутністю поста Президента як глави держави. Тому Президент не може делегу­вати (передавати) свої повноваження іншим особам або органам.

Президент має право видавати укази і розпорядження, які обов'язкові до виконання на всій території України. Ці акти повинні створюватися на основі Конституції і бути направленими на виконан­ня її положень. У свою чергу укази і розпорядження Президента є правовою базою для актів органів виконавчої влади. За юридични­ми ознаками акти Президента можуть бути нормативними, тобто такими, в яких містяться правила поведінки загального характеру, розраховані на багатократне використовування, і індивідуальними, які стосуються конкретних відносин або осіб і мають одноразовий харак­тер (призначення конкретної особи на посаду, нагородження і т. п.).

Акти Президента, які видаються ним в рамках повноважень, пе­редбачених пунктами 3, 4, 5, 8, 10, 14, 15, 17, 18, 21, 22, 23, 24 статті 106 Конституції стають обов'язковими до виконання лише за умови, якщо вони скріпляють підписами (контрасигнується) Прем'єр-міністра і міністра, безпосередньо відповідального за підготовку відповідного акту і його виконання.

Відносно Верховної Ради України Президент здійснює наступні дії у визначеному законом порядку:

1)припиняє повноваження Верховної Ради, якщо в перебігу трид­цяти днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися;

2)призначає позачергові вибори до Верховної Ради України в період шістдесяти днів з дня публікації рішення про дострокове при­пинення повноважень Верховної Ради;

3)підписує закони, прийняті Верховною Радою;

4)має право вето відносно прийнятих Верховою Радою України законів з подальшим поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради;

5)вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стані війни і ухвалює рішення про використовування Збройних Сил України у разі озброєної агресії проти України;

6)вносить подання до Верховної Ради про призначення на посаду і припинення повноважень членів Центральної виборчої комісії;

7)вносить до Верховної Ради законопроект про зміну Конституції України.

За узгодженням з Верховною Радою Президент України призначає на посади і звільняє з посад Прем'єр-міністра, Генерального прокуро­ра, Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду дер­жавного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України.

Президент за пропозицією коаліції депутатських фракцій вносить у Верховну Раду кандидатуру для призначення на посаду Прем'єр-міністра, а за власною ініціативою - кандидатури на посади Міністра оборони та Міністра закордонних справ (всі інші члени Кабінету Міністрів України призначаються Верховною Радою за поданням Прем'єр-міністра). Президент також отримав право розпуску Верховної Ради України, якщо у встановлені законом термі­ни в ній не змогла оформитися коаліція конституційної більшості. Президент України має право скасовувати акти Кабінету Міні­стрів України і акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Конституція України встановлює недоторканність Президента, якою він користується під час виконання повноважень. її слід розгля­дати як особливу гарантію, направлену на створення безперешкодних умов здійснення повноважень глави держави. Честь і гідність Президента України як глави держави підлягають особливому захисту, а винні в посяганні на них притягуються до відповідальності.

Особа, яка займає пост Президента, зберігає це звання довічно, за умови, що вона не була зміщена з нього у порядку імпічменту. Окрім цього, звання Президента України охороняється законом. Це означає, що самовільне безпідставне привласнення або використо­вування його тягне за собою юридичну відповідальність.

Припинення повноважень Президента передбачене статтями 108-112 Конституцій.

Повноваження глави української держави припиняються в наступних випадках:

1. Відставка (ст. 109) тобто заява Президента про складання повноважень глави держави. Причини, які вважаються поважними для проголошення відставки, Конституцією не називаються. Для вступу її в дію Президент повинен на засіданні Верховної Ради особисто проголосити заяву про неї. Проголошення заяви про відставку від імені Президента іншими особами не допускається, а у разі здійснення – не має ніякої юридичної сили.

2. Неможливість виконання своїх повноважень за станом здоро­в'я (ст. ПО) Для встановлення юридичної значущості цієї підстави необхідно виконати певні процедури. По-перше, необхідний медичний висновок, в якому б наголошувалося, що за станом здоров'я Прези­дент не може виконувати покладені на нього повноваження глави дер­жави. З таким висновком Верховна Рада звертається до Верховного Суду України, який перевіряє законність складання медичного вис­новку і після цього звертається до Верховної Ради з поданням про встановлення фактичної неможливості виконання Президентом своїх повноважень. Це подання розглядається на засіданні Верховної Ради, на якому і ухвалюється рішення по суті. При цьому рішення про не­ можливість виконання Президентом своїх повноважень за станом здо­ров'я набуває чинності лише за умови, що за нього проголосувала більшість конституційного складу Верховної Ради, тобто не менше 226 народних депутатів.

Конституція не уточнює, яка саме медична установа готує відпо­відний висновок, і яку кількість депутатів, і в якому порядку повинні подавати до Верховного Суду обіг щодо стану здоров'я Президента. Тому ці питання вимагають врегулювання в спеціальному законі.

3. Усунення з поста у порядку імпічменту (ст. 111) тобто на підставі сформульованого в ухваленому за спеціальною процедурою рішенні Верховної Ради України про звинувачення Президента в здійсненні ним державної зради або іншого злочину.

Процедура імпічменту починається у разі, коли відповідне звину­вачення Президента підтримується не менше ніж 226 народними депу­татами (конституційною більшістю). Після цього Верховною Радою України створюється спеціальна тимчасова слідча комісія, до якої входять депутати, а також обов'язково – спеціальний прокурор і спеціальні слідчі як професійні фахівці. Результати роботи такої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради, в ході якого за наявності підстав може бути ухвалено рішення про звинувачення Президента України. Таке рішення вступає вдію, якщо воно прийняте не менше ніж двома третинами конституційного складу Верховної Ради (не менше ніж 300 народних депутатів).

Після ухвалення такого рішення справа передається до Конститу­ційного Суду України, який розглядає його з погляду дотримання пе­редбаченої Конституцією процедури розслідування і розгляду на попередніх етапах. У разі позитивного рішення Конституційного Суду справа передається Верховному Суду України, а він дає висновок про те, що дії, в яких звинувачується Президент, мають ознаки державної зради або іншого злочину. Лише після цього Верховна Рада отримує право ухвалити рішення про усунення Президента з його поста. Таке рішення входить в силу, якщо за нього проголосувало не менше трьох чвертей конституційного складу Верховної Ради (338 народних депу­татів).

4. Смерті особи, що займала пост Президента.

У випадках дострокового припинення повноважень Президента України на вказаних підставах на період до виборів і вступу на пост нового Президента виконання президентських обов'язків покладаєть­ся на Прем'єр-міністра України. Але в цей період Прем'єр-міністр не може здійснювати деякі повноваження, які є прерогативою Прези­дента, обраного за передбаченою Конституцією процедурою/Такі пов­новаження перераховані в статті 112 Конституції і включають, наприк­лад, призначення референдуму, припинення повноважень Верховної Ради, відміну актів Кабінету Міністрів України і актів Ради міністрів Автономної Республіки Крим і т. і.

Особливості виборів Президента України передбачає ст. 103 Конституції, в якій визначаються:

– принципи виборів (загальне, рівне, пряме виборче право шля­хом таємного голосування);

– термін перебування на посаді – 5 років;

– умови обрання на цей пост (проживання в Україні протягом десяти останніх років перед виборами, громадянство України, наявність права голосу);

– обов'язкове володіння державною мовою – українською;

– вік не менше 35 років.

Одна і та ж особа не може бути Президентом України більше двох термінів підряд.

Президенту забороняється мати інший представницький мандат, тобто бути членом яких-небудь виборних органів, посідати посади в державних або громадських органах і організаціях, займатися підпри­ємницькою діяльністю (ст. 103).

Конституція України встановлює терміни чергових президент­ських виборів, час їх проведення - остання неділя жовтня п'ятого року повноважень Президента, а також позачергових виборів у разі достро­кового припинення повноважень Президента - в період дев'яноста днів з дня припинення повноважень (ст. 103 Конституції). Призначення дострокових виборів Президента України здійснюється на основі рі­шення Верховної Ради України (ст. 85 Конституції).

Виборчий процес здійснюється на засадах:

– вільного і рівноправного висунення кандидатів в Президенти України;

– гласності і відвертості;

– рівність можливостей для всіх кандидатів в проведенні виборчої кампанії;

– неупередженості до кандидатів з боку державних органів, уста­нов і організацій, органів місцевого самоврядування;

– свободи агітації.

Проведення виборів Президента України організовують виборчі комісії: Центральна виборча комісія по виборах Президента України (її повноваження покладені на Центральну виборчу комісію по вибо­рах народних депутатів України; окружні виборчі комісії; дільничні виборчі комісії). Для проведення виборів Президента України Центральна виборча комісія утворює 27 виборчих округів (поодинці в Автономній Республіці Крим, областях України, містах Києві та Севастополі).

Для проведення голосування і підрахунку голосів виборчі округи діляться на виборчі ділянки з числом від 20 до 3000 виборців. По кожному виборчому округу складаються списки виборців, в які вклю­чаються всі громадяни України, що досягли до дня виборів або в день виборів 18 років, проживаючі на момент складання списку на території даної виборчої ділянки і мають право брати участь в голосуванні. Ви­борець може бути включений в список виборців лише на одній вибор­чій ділянці.

Право висунення кандидатів в Президенти України належить гро­мадянам України, що мають право голосу. Це право реалізується через політичні партії та їх виборчі блоки, зареєстровані відповідно до зако­нодавства, а також збори виборців.

Висунення кандидатів в Президенти України проводиться в два етапи. На першому етапі висувається претендент на кандидати в Пре­зиденти України, а на другому визначається кандидат в Президенти України.

Партії (виборчі блоки), що налічують не менше 1000 членів, мають право висунути кандидата в Президенти України після їх реєстрації Центральною виборчою комісією як ті, що беруть участь у виборах Президента України.

Претендент висувається партією на з'їзді, конференції або іншому форумі. Порядок проведення з'їзду партії визначається її статутом.

З'їзд (конференція) правомочний вирішувати питання висунення претендента, якщо на ньому присутні більше 2/3 вибраних делегатів, але не менше 200 осіб.

Збори виборців мають право висунути кандидата в Президенти України, якщо в ньому беруть участь не менше 500 громадян України, що мають право голосу. Збори виборців можуть проводитися за міс­цем проживання або на підприємствах, в установах, організаціях. Одна і та ж особа не може бути учасником більше одних зборів виборців по висуненню претендента. Кожен учасник зборів може запропонувати для обговорення будь-яку кандидатуру, у тому числі і свою. Висунутим зборами виборців претендентом вважається особа, за яку проголосу­вали не менше 2/3 учасників зборів.

Претендент може бути зареєстрований як кандидат в Президенти, якщо його кандидатуру підтримають своїми підписами не менше 100000 громадян України, що мають право голосу, зокрема не менше 1500 гро­мадян в кожному з 2/3 загального числа виборчих округів. Реєстрація кандидатів в Президенти здійснюється Центральною виборчою комісією не пізніше, ніж на п'ятий день після подання всіх необхідних документів Особа, що одержала посвідчення про реєстрацію її як кандидата в Президенти України, має право вести передвиборну агітацію.

Час і місце, організація і порядок голосування, підрахунок голосів на виборчій ділянці по виборах Президента України визначаються від­повідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України». Вибори визнаються такими, що не відбулися, якщо у виборах взяло участь 50 і менше відсотків виборців, внесених в списки виборців, а також у зв'язку з вибуттям всіх зареєстрованих кандидатів у Прези­денти України.




Переглядів: 1205

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Правовий статус і повноваження Верховної Ради України. Статус народних депутатів України. | Порядок проведення виборів Президента

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.