Стадія тваринного інтелекту

• пов'язується вже головним чином із людиноподібними приматами (хоча наявна і в дельфінів). Ці тварини здатні до наочно-дійового мислення. Якщо тварини на стадії елементарної сенсорної психіки можуть відчувати лише певні моменти, сторони речей (і реагувати на них), а тварини на стадії перцептивної психіки мають справу з цілісними речами, то на стадії тваринного інтелекту перед твариною відкриваються відношення між речами (хоча й не у словесній абстракції, а в наглядній дії). Поведінка цих тварин перетворюється на набір цілеспрямованих операцій. Отож, мислення (у наочно-дійовій формі) виступає головним психічним процесом на даній стадії.

• Згідно з В. Келером, гештальтпсихологом, який став широко відомий завдяки дослідам із шимпанзе, вищі примати мають чотири кардинальні відмінності від тварин, які знаходяться на попередній стадії розвитку психіки:

• здатність до інсайтів (раптових осяянь), коли мавпа здогадується, як вирішити складне завдання;

• здатність відтворити одного разу здійснену операцію без нових спроб;

• здатність перенесення знайденого рішення у інші принципово подібні умови;

• здатність до рішення двохфазних завдань (тобто завдань, у яких виділяються попередня фаза (підготовча) і фаза здійснення (досягнення головної мети).

На вищому щаблі філогенезу психіки стоїть людина.

• Вона звичайно розглядається окремо від попереднього матеріалу. Людська психіка детермінована вже переважно соціально:

• Трудова діяльність із суспільною організацією є головними факторами.

• Внутрішня детермінація психіки людини в такому розумінні не відіграє великої ролі людина розглядається як біосоціальна істота.

Як основні тенденції розвитку психіки у філогенезі виявлені наступні:

• ускладнення форм поведінки - форм рухової активності;

• удосконалювання здатності до індивідуального научіння;

• ускладнення форм психічного відображення (одночасно як наслідок і як фактор попередніх тенденцій).

ОНТОГЕНЕЗ - процес розвитку індивідуального організму. У психології онтогенез - формування основних структур психіки індивіда протягом його дитинства.

• Вивчення онтогенезу - головне завдання дитячої психології (див. Психологія вікова).

• З позицій вітчизняної психології, основний зміст онтогенезу складає предметна діяльність і спілкування дитини, насамперед - спільна діяльність, спілкування з дорослим. В процесі інтеріоризації дитина «врощує», «привласнює» соціальні, знаково-символічні структури і засоби цієї діяльності та спілкування, на базі чого формується її свідомість та особистість.

• Загальним для вітчизняної психології є також розуміння формування психіки, свідомості, особистості в онтогенезі як соціальних процесів, що протікають в умовах активного, цілеспрямованого впливу з боку суспільства.

• Особливий предмет дослідження складають формування і розпад мозкової організації психічних структур (див. Нейропсихологія).

• Біологічний онтогенез, згідно з законом Мюллера-Геккеля, є копіюванням філогенезу.

Вивченням онтогенезу психіки людини займаються дві психологічні науки:

• загальна психологія і

• вікова психологія.

• Онтогенез людини вікова психологія поділяє на сенситивні періоди, кожен з яких сприяє появі в людини певних психічних новоутворень. Якщо новоутворення не з'явиться в свій час, імовірно, що воно можуть не з'явитися взагалі, тому виховний вплив на певні сторони особистості повинен бути своєчасним (інакше він буде неефективним).

• Сенситивні періоди об'єднуються у стадії. Ці стадії існують об'єктивно, вони відокремлюються одна від одної віковими кризами (1-го, 3-го, 7-го років життя, підліткового віку та ін.), проте про зміст цих стадій у психологів єдиної думки немає.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розвиток психіки у філогенезів	\|	Людська психіка відрізняється певними особливостями, а саме:

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.008 сек.