Цілі й інструменти кредитно-грошової політики

Основною метою кредитно-грошової політики є допомога економіці в досягненні загального рівня виробництва, що характеризується повною зайнятістю й відсутністю інфляції. Кредитно-грошова політика полягає в зміні грошової пропозиції з метою стабілізації сукупного обсягу виробництва, зайнятості й рівня цін. Вона викликає збільшення грошової пропозиції під час спаду для заохочення витрат, а під час інфляції – обмежує пропозицію грошей для обмеження витрат.

Існує три основних кошти кредитно-грошового контролю:

1. Операції на відкритому ринку.

2. Зміна резервної норми.

3. Зміна облікової ставки.

Найбільш важливі кошти контролю грошової пропозиції – операції на відкритому ринку – це купівля й продаж центральним банком на відкритому ринку державних облігацій комерційним банкам і населенню. Покупка облігацій центральним банком у населення на відкритому ринку збільшує фактичні резерви комерційних банків, і їхня здатність до кредитування збільшується.

Коли центральний банк продає цінні папери на відкритому ринку, резерви комерційних банків й їхній позичковий потенціал знижується.

Другим інструментом кредитно-грошового контролю є зміна резервної норми. Зміна резервної норми впливає на здатність банківської системи до створення грошей двома шляхами:

· вона впливає на розмір надлишкових резервів;

· вона змінює розмір грошового мультиплікатора.

Цей прийом, що має потужну дію, використовується нечасто. Якщо резервна норма збільшується, частина надлишкових резервів стає обов'язковими, тобто зменшується здатність банків до кредитування. До того ж скоротиться грошовий мультиплікатор. Якщо резервна норма зменшується, то обов'язкові резерви переводяться в надлишкові, а також зростає грошовий мультиплікатор, що в цілому значно збільшує можливість банків створювати нові гроші.

Третій інструмент кредитно-грошового контролю – облікова ставка. Облікова ставка – це процентні платежі по позичках, які комерційні банки беруть у центральному банку.

Комерційний банк, що бере в центральному банку позичку, може збільшити свої надлишкові резерви на всю суму позички, що розширює його можливості по кредитуванню населення й збільшує грошову пропозицію. Падіння облікової ставки заохочує банки до позик у центральному банку й збільшує грошову пропозицію. Зростання облікової ставки скорочує грошову пропозицію.

Розглянемо два варіанти кредитно-грошової політики, що приводить до зміни процентної ставки, інвестицій, реального ЧНП.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Розширення банківських депозитів. Грошовий мультиплікатор	\|	Кредитно-грошова політика: кейнсіанська інтерпретація

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.