• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Опис критерію S

Критерій S дозволяє нам упорядкувати обстежені вибірки за якоюсь ознакою, наприклад, за креативністю, фрустраційною толерантністю, гнучкістю і т.п.

Ми зможемо стверджувати, що на першому місці за вираженністю досліджуваної ознаки стоїть вибірка, скажімо, Б, на другому – А, на третьому – В і т.д. Інтерпретація отриманих результатів буде залежати від того, за яким принципом були утворені досліджувані вибірки. Тут можливі два принципово відмінних варіанти.

1) Якщо обстежені вибірки, які відрізняються за якісними ознаками (професією, національністю, місцем роботи і т. п.), то за допомогою критерію S ми зможемо впорядкувати вибірки за кількісно виміряною ознакою (креативністю, фрустраційною толерантністю, гнучкістю і т.п.).

2) Якщо обстежені вибірки, які відрізняються або спеціально згруповані за кількісною ознакою (віком, стажем роботи, соціометричним статусом тощо), то впорядковуючи їх тепер вже за іншою кількісною ознакою, ми фактично встановлюємо міру зв'язку між двома кількісними ознаками. Наприклад, ми можемо показати за допомогою критерію S, що при переході від молодшої вікової групи до старшої фрустраційна толерантність зростає, а гнучкість, навпаки, знижується.

Міру зв'язку між кількісно виміряними змінними можна встановити за допомогою обчислення коефіцієнта рангової кореляції або лінійної кореляції. Однак критерій тенденцій S має такі переваги перед коефіцієнтами кореляції:

а) критерій тенденцій S більш простий у підрахунку;

б) він застосовується і в тих випадках, коли одна з ознак варіює в вузькому діапазоні, наприклад, приймає всього 3 або 4 значення, в той час як при підрахунку рангової кореляції в цьому випадку ми отримуємо огрублений результат, що потребує поправки на одинакові ранги.

Критерій S заснований на способі розрахунку, близькому до принципу критерію Q Розенбаума. Всі вибірки розташовуються в порядку зростання досліджуваної ознаки, при цьому вибірку, у якій значення в загальному нижче, ми розміщуємо зліва, вибірку, у якій значення вище, правіше, і так далі в порядку зростання значень. Таким чином, всі вибірки шикуються зліва направо в порядку зростання значень досліджуваної ознаки.

При упорядкуванні вибірок ми можемо спиратися на середні значення в кожній вибірці або навіть на суми всіх значень в кожній вибірці, тому що в кожній вибірці має бути однакова кількість значень. В іншому випадку критерій S непридатний (докладніше про це див в розділі «Обмеження критерію S»).

Для кожного індивідуального значення підраховується кількість значень праворуч, які перевищують його за величиною. Якщо тенденція зростання ознаки зліва направо істотна, то велика частина значень праворуч повинна бути вище. Критерій S дозволяє визначити, чи переважають праворуч більш високі значення чи ні. Статистика S відображає ступінь цього переважання. Чим вище емпіричне значення S, тим тенденція зростання ознаки є більш суттєвою.

Отже, якщо S_емп дорівнює критичному значенню або перевищує його, нульова гіпотеза може бути відхилена.

Мал. 1.4. Варіанти співвідношення 3-х рядів значень. S_1-2 – зона тих значень 2-го ряду, які вищі всіх значень 1-го роду; S_1-3 – зона тих значень 3-го ряду, які вищі всіх значень 1-го ряду; S2-3 – зона тих значень 3-го ряду, які вищі всіх значень 2-го ряду.

Переглядів: 253