• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Обмеження критерію S

1. У кожній з зіставлених вибірок має бути однакове число спостережень. Якщо число спостережень неоднакове, то доведеться штучно зрівнювати вибірки, втрачаючи при цьому частину отриманих спостережень.

Наприклад, якщо в двох вибірках по 7 спостережень, а в третій – 11, то 4 з них необхідно відсіяти. Для цього картки з індивідуальними значеннями перевертаються лицьовою стороною вниз і перемішують, а потім з них випадковим чином витягується 7 карточок. Решта 4 картки з індивідуальними значенням не включаються у подальший розгляд і в підрахунок критерію S.

Ясно, що при такому підході частина інформації втрачається, і загальна картина може бути перекручена.

Якщо дослідник хоче уникнути цього, йому слід скористатися критерієм Н, що дозволяє виявити відмінності між трьома і більш вибірками без вказівки на напрям цих відмінностей.

2. Нижній поріг: не менше 3 вибірок і не менше 2 спостережень в кожній вибірці. Верхній поріг в існуючих таблицях: не більше 6 вибірок і не більше 10 спостережень у кожній вибірці (див. Табл. IV для визначення критичних значень S). При більшій кількості вибірок або спостережень в них доведеться користуватися критерієм Н Крускала-Уолліса.

АЛГОРИТМ 6 Підрахунок критерію S Джонкіра 1. Перенести всі показники досліджуваних на індивідуальні картки. 2. Якщо кількість досліджуваних в групах не збігаються, зрівняти групи, орієнтуючись на кількість спостережень у меншій з груп. Наприклад, якщо в меншій з груп n=3, то з решти груп необхідно випадковим чином витягти по три картки, а інші відсіяти. Якщо у всіх групах однакова кількість досліджуваних (n < 10), можна відразу переходити до п. 3. 3. При упорядкуванні вибірок ми можемо спиратися на середні значення в кожній вибірці або навіть на суми всіх значень в кожній вибірці. Розкласти картки першої групи в порядку зростання ознаки і занести отриманий ряд значень в крайній лівий стовпець таблиці, потім виконати те ж саме для другої групи і занести отриманий ряд значень в другий зліва стовпець, і так далі, поки не будуть заповнені всі стовпчики таблиці. 4. Починаючи з крайнього лівого стовпця підрахувати для кожного індивідуального значення кількість значень, які перевищують його у всіх стовпцях праворуч (Si). Отримані суми записати в дужках поряд з кожним індивідуальним значенням. 5. Підрахувати суми показників у дужках за стовпцями. 6. Підрахувати загальну суму, додавши всі суми за стовпцями. Цю загальну суму позначити як А. 7. Підрахувати максимально можливу кількість значень, які перевищують (В), яку ми отримали б, якби всі значення праворуч були вище значень ліворуч: де с – кількість стовпців (груп, які зіставляються); n – кількість спостережень у кожному стовпці (групі). 8. Визначити емпіричне значення S за формулою: S=2A–B 9. Визначити критичні значення S за Табл. IV для даної кількості груп (с) і кількості досліджуваних в кожній групі (n). Якщо емпіричне значення S перевищує або принаймні дорівнює критичному значенню, H0 відхиляється.

Переглядів: 287