Опис критерію Т

Цей критерій застосуємо в тих випадках, коли ознаки виміряні принаймні за шкалою порядку, і зсуви між другим і першим вимірами теж можуть бути впорядковані. Для цього вони повинні варіювати в досить широкому діапазоні. В принципі, можна застосовувати критерій Т і в тих випадках, коли зрушення приймають тільки три значення: –1, 0 і +1, але тоді критерій Т навряд чи додасть щось нове до тих висновків, які можна було б отримати за допомогою критерію знаків. От якщо зрушення змінюються, скажімо, від –30 до +45, тоді має сенс їх ранжувати і потім підсумовувати ранги.

Суть методу полягає в тому, що ми зіставляємо вираженість зсувів в тому і іншому напрямках за абсолютною величиною. Для цього ми спочатку ранжуємо всі абсолютні величини зсувів, а потім підсумовуємо ранги. Якщо зсуви в позитивну і в негативну сторону відбуваються випадково, то суми рангів абсолютних значень їх будуть приблизно рівні. Якщо ж інтенсивність зсуву в одному з напрямків переважає, то сума рангів абсолютних значень зсувів в протилежну сторону буде значно нижчою, ніж це могло б бути при випадкових змінах.

Спочатку ми виходимо з припущення про те, що типовим зсувом буде зсув в напрямку, який більш часто зустрічається, а нетиповим, або рідкісним, зсувом – зсув в напрямку,який більш рідко зустрічається.

Мал. 1.6. Варіанти співвідношення «світлого» і «темного фронтів» - зсув двох різних спрямованостей.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Обмеження критерію знаків	\|	Обмеження в застосуванні критерію Т Вілкоксона

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.015 сек.