Обмеження в застосуванні критерію Т Вілкоксона

1. Мінімальна кількість досліджуваних, що пройшли вимірювання в двох умовах – 5 осіб. Максимальна кількість досліджуваних – 50 осіб, що диктується верхньою межею наявних таблиць. Критичні значення Т наведені в Табл. VI.

2. Нульові зсуви з розгляду виключаються, і кількість спостережень n зменшується на кількість цих нульових зсувів (McCall R., 1970, р. 36). Можна обійти це обмеження, сформулювавши гіпотези, що містять відсутність змін, наприклад: «Зсув в сторону збільшення значень перевищує зсув у сторону зменшення значень і тенденцію збереження їх на колишньому рівні».

АЛГОРИТМ 9 Підрахунок критерію Т Вілкоксона 1. Скласти список досліджуваних в будь-якому порядку, наприклад, алфавітному. 2. Обчислити різницю між індивідуальними значеннями в другому і першому вимірах («після» – «до»). Визначити, що вважатиметься «типовим» зсувом і сформулювати відповідні гіпотези. 3. Перевести різниці в абсолютні величини і записати їх окремим стовпцем (інакше важко відволіктися від знаку різниці). 4. Проранжувати абсолютні величини різниць, нараховуючи меншому значенням менший ранг. Перевірити збіг отриманої суми рангів з розрахунковою.

5. Відзначити кружками або іншими знаками ранги, відповідних зсувів в «нетиповому» напрямку. 6. Підрахувати суму цих рангів за формулою: T = ƩR_r де R_r – рангові значення зсувів з більш рідкісним знаком. 7. Визначити критичні значення Т для даного n за Табл. VI. Якщо Т_емп менше або дорівнює Т_кр, зсув в «типову» сторону за інтенсивністю достовірно переважає.

Критерій χ_r² Фрідмана

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Опис критерію Т	\|	Призначення критерію

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.