Обмеження критерію

1. Нижній поріг: не менше 2-х досліджуваних (n > 2), кожен з яких пройшов не менш 3-х замірів (c ≥ З).

2. При с = 3, n < 9, рівень значимості отриманого емпіричного значення χ_r² визначається за Таблицею VII-А; при с = 4, n < 4, рівень значимості отриманого емпіричного значення χ_r²визначається за Таблицею VII-Б; при великих кількостях досліджуваних або умов отримані емпіричні значення χ_r2 зіставляються з критичними значеннями χ², які визначаються за Таблицею IX. Це пояснюється тим, що χ_r2 має розподіл, схожий з розподілом χ². Число ступенів свободи ν визначається за формулою:

ν = c – 1, де с – кількість умов виміру (вимірів).

АЛГОРИТМ 10 Підрахунок критерію χ_r² Фрідмана 1. Проранжувати індивідуальні значення першого досліджуваного, отримані ним в 1-му, 2-му, 3-му і т. д. вимірах. 2. Виконати те ж саме по відношенню до всіх інших досліджуваних. 3. Додати ранги за умовами, в яких здійснювалися виміри. Перевірити збіг загальної суми рангів з розрахунковою сумою.

4. Визначити емпіричне значення χ_r² за формулою:

де с – кількість умов; n – кількість досліджуваних; T_i – суми рангів за кожною з умов. 5. Визначити рівні статистичної значущості для χ_r²_емп а) при с = 3, n < 9 – за Табл. VII–A; б) при с = 4, n < 4 – за Табл. VII–Б. 6. При більшій кількості умов і/або досліджуваних – визначити кількість ступенів свободи ν за формулою: ν = c – 1, де с – кількість умов (вимірів). За Табл. IX визначити критичні значення критерію χ² при даному числі ступенів свободи ν. Якщо χ_r² дорівнює критичному значенню χ² або перевищує його відмінності достовірні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Опис критерію	\|	L - критерій тенденцій Пейджа

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.