• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Правотворчість

Загальновизнаним трактуванням правотворчості є її інтерпретація як форми владної діяльності держави, спря­мованої на утворення нормативно-правових актів, за допо­могою яких в чинну юридичну систему запроваджуються, змінюються чи скасовуються правові норми. Відомо, що цей процес включає три стадії: 1) волевиявлення народу і формування юридичного мотиву; 2) нормативне формулю­вання державою цієї волі у вигляді визначеного масштабу поведінки; 3) надання сформульованому правилу юридич­них властивостей.

Правотворчість характеризується такими ознаками:

1) є, переважно, діяльністю держави; 2) має організаційну спрямованість; 3) відображується в утворенні нормативно-правових актів, що містять норми права чи скасовують, змінюють їх; 4) строго регламентується правовими нор­мами.

Правотворчість здійснюється на основі принципів: 1) гу­манізму — нормативно-правові акти повинні формулювати, захищати загальнолюдські цінності, природні права людини, створювати умови і механізми їх втілення у життя; 2) демократизму — сутністю правотворчості є вираження волі народу, безпосередня його участь у розробці й прий­нятті нормативно-правових актів; 3) науковості — ефек­тивного використання досягнень юридичної та інших наук; 4) правності, тобто — адекватного відображення "правової природи" суспільних відносин у нормативно-правових ак­тах, створення їх у суворій відповідності до правових норм, Що регламентують процес правотворчості.

Правотворчість поділяється на види за суб'єктами і засо­бами формування норм права.За суб'єктами правотвор­чість диференціюється на безпосередню Правотворчість народу (референдум), Правотворчість державних органів, Пра­вотворчість громадських об'єднань та Правотворчість трудових колективів.За засобами формування норм права правотворчість поділяється на утворення нових правових норм і санкціонування — надання юридичних властивостей вже існуючим соціальним нормам.

Переглядів: 318