• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Мінілексикон

Критерії періодизації економічної історії

З часу виникнення історії господарства як науки робилися численні спроби її періодизації. Російський історик-економіст Л.І. Мєчніков в основу періодизації поклав географічний фактор, зокрема водні шляхи сполучення. Німецький економіст Б. Гільдебранд застосовував для цього історію грошей. Інші дослідники історії господарства брали за основу торгівлю й обмін, грошовий обіг, кредит, культуру, релігію тощо. Так, американець Є. Хентінгтон такою вважав клімат, англієць А. Тойнбі — культуру, релігію.

У 60-х роках XIX ст. популярними стали теорії "індустріального суспільства" французького соціолога Р. Арона і "стадії економічного розвитку" американського соціолога У. Ростоу.

Продовженням цих узагальнень стала теорія про постіндустріальне суспільство. Найвидатніші її представники — Д. Белл, Г. Кант, 3. Бжезінський (СІЛА), Ж. Ж. Серван-Шрейбер і А. Турен (Франція). В основу поділу всесвітньої історії (в т.ч. й економічної історії світу) вони поклали поділ на доіндустріальне (аграрно-ремісниче, традиційне) та індустріальне (про­гресуюче) і постіндустріальне суспільство. В основу цього поділу покладено рівень розвитку виробництва, а також галузевий і професійний поділ праці. У концепції "постіндустріального суспільства" стверджується, зокрема, що залежно від технічного рівня суспільства в історичному аспекті послідовно домінує "первинна" сфера господарської діяльності — сільське господарство; "вторинна" сфера економічної діяльності — промисловість, а на сучасному етапі — "третинна" сфера — сфера послуг та інформатики, в якій провідна роль належить науці та освіті.

Формаційний (марксистсько-ленінський) підхід до періодизації історії, в т.ч. історії господарства, не виправдав себе.

Однією з найбільш прийнятних для періодизації економічної історії світу й України є така, що виділяє наступні періоди:

І. Господарські форми первісної доби та перших цивілізацій (від найдавніших часів — V ст. н.е.).

ІІ. Господарські форми доби середньовіччя (VI — XV ст.).

III. Господарські форми періоду формування індустріального суспільства (XVI — перша половина XIX ст.).

IV. Господарські форми індустріального та постіндустріального суспільства (друга половина XIX — XX ст.).

Економіка – сфера людської діяльності, пов’язана з виробництвом необхідних життєвих благ.

Економічна теорія – наука, яка вивчає закони, на яких ґрунтується економічна діяльність людей, форми організації економічної діяльності та систему економічних відносин у суспільстві.

Історія економіки – наука, яка вивчає господарську діяльність людства в історичному розвитку.

Історія економічної думки – наука, яка вивчає розвиток економічної теорії в історичній ретроспективі, вивчає соціально-економічні передумови та основі особливості теоретичних шкіл і підходів в економічній науці.

Суспільно-економічна формація – історично визначений тип суспільства, який заснований на конкретному способі виробництва, що характеризується своїм економічним базисом політичною, юридичною, ідеологічною надбудовою, своїми формами суспільної надбудови.

Читайте також:

1. Мінілексикон

Переглядів: 471