Мінілексикон

Післявоєнна радянської економічна думка

Характерними рисами економічної теорії, починаючи з другої половини 30-х pp., була її повна заідеологізованість, схоластичність, вульгаризація суспільно-економічних процесів. З науки повністю зникають альтернативність суджень, вилучається сама науковість. Виконуючи протягом десятиліть апологетичні й коментаторські функції, політична економія соціалізму не тільки все далі відходила від свого предмета, а й поступово знищувалася політикою. Щоправда, у радянській економічній науці спостерігалися й періоди пожвавлення, зумовлені певним послабленням політичної цензури, переорієнтацією господарської діяльності, наявністю нових соціальних замовлень і тимчасовим розвитком демократичних процесів. Підручник з політичної економії 1954 року став важливою основою дальшого розвитку економічної теорії в СРСР. Значний поштовх розвитку економічної теорії дали спроби змінити чинний господарський механізм, відомі під назвою господарської реформи (60-ті pp.). Розроблення відповідних теорій, присвячених проблемам трансформування директивно-планової економіки в госпрозрахункову та реалізація їх на практиці могли б стати прикладом теоретичного та практичного успіху, свідомого інсти-туційного реформування економіки. На жаль, практичну діяльність у цьому напрямі було швидко припинено. Наприкінці 70-х та у 80-х pp. стався новий перегляд підходів до аналізу економічних явищ. Багато хто з радянських науковців наполягав на необхідності дослідження економічних процесів з урахуванням об'єктивних факторів невартісного походження. Відбувалися активні пошуки компромісу між марксистською та іншими економічними теоріями.

Нова економічна політика (НЕП) –економічна політика, яка проводилась більшовиками у 1921-1927 рр. з ініціативи В.Леніна і передбачала часткове повернення до ринкових відносин, відновлення підприємництва.

Воєнний комунізм – політика, яка проводилась більшовиками у перші роки після Жовтневої революції і передбачала націоналізацію промисловості, відмову від товарино-грошових відносин.

Колективізація – політика і сукупність заходів радянського уряду, які були спрямовані на перехід до крупного сільськогосподарського виробництва, примусове об’єднання селян у колгоспи.

Перебудова – політика, яка проводилась з ініціативи М.Горбачова у другій половині 80-х рр. ХХ ст. була спрямована на підвищення ефективності соціалістичної економіки і передбачала певну лібералізацію, пробудження господарської ініціативи.

Читайте також:

Мінілексикон

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Економіка незалежної України. Напрями ринкової трансформації економічної системи України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.111 сек.