• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Основні теоретичні відомості

В мовах С та С++ існують достатньо розвинені засоби для обробки символьної інформації, такі як введення/виведення окремих символів та рядків, функції для визначення належності символів та рядків, об'єднання рядків, перетворення їх.

Рядок - це послідовність символів, що заключенні у подвійні лапки. Транслятор додає в кінець кожного рядка нульовий байт ‘\0’, так що програма, що переглядає рядок, може знайти її кінець.

Приклад:

cout<<“This is character string”;

Кожна рядкова константа, навіть якщо вона ідентична іншій рядковій константі, зберігається в окремому місці пам'яті.

Рядкова константа – це масив символів. Вона має тип char[]. Символьна константа уявляє собою деякий символ в лапках.

Приклад :

‘a’, ‘A’,’7’,’*’.

Символьні константи вважаються данними типу int.

Існує декілька способів визначення рядків: використання рядкових констант, масивів типу char, покажчиків на тип char та масивів, що складаються з символьних рядків.

Приклади :

1. Ініціалізація масива за допомогою рядкової константи:

char m[]=”string”;

Даний оператор ініціалізував зовнішній масив m для вказаного рядка. Аналогічно

char m[]={‘s’,’t’,’r’,’i’,’n’,’g’,’\0’};

ім'я m - покажчик на нульвий елемент масиву:

m = =&m [0]; *m = = ‘s’, *(m+1) = = m [1] = = ‘t’.

2. a) char *l = “string”;

б) static char l[] = “string”;

Опис з масивом б) визиває створення масиву з сьоми елементів (кількість символів у слові string+1 символ, що завершує ‘\0’). Кожний елемент ініціалізується сумісним символом. Компілятор розглядає ім'я l як синонім адреси першого елемента масиву, де l - константа покажчика. Можно використовувати операциї l+1 для ідентифікації наступного елемента маcиву (‘t’). Але не можна використовувати вираз ++l .

Форма з покажчиком а) також визиває створення в статичній пам'яті сім елементів для зберігання рядка. Окрім того, виділяється ще одна чарунка пам'яти для змінної l, яка є покажчиком. Спочатку ця змінна вказує на початок рядка, але її значення може змінюватися. В даному випадку, використовуючи операції збільшення, ++l можно посилатися на елемент ‘t’. Таким чином, у випадку а) ініціалізовано одну змінну типу покажчик.

Приведемо приклад явного задання розміру пам'яти.

Приклад :

char l[7] = “string”;

char name [81];

Масив name буде заповнюватись у процесі роботи, саме тому резервується 80 символів. Якщо кількість елементів в name буде менш ніж 80, то невикористані елементи автоматично ініціалізуються символом нуль.

Переглядів: 410